про нас контакти наші автори листування

Інтернет-часопис про культуру

10 березня, 2016
Головна Афіша Арт Книжки Кіно та театр Музика Цікаве


анонси статей

НАВАЛА СИНТЕТИЧНОГО ЩАСТЯ

"Хепі піпл" Олександра Шапіро — фільм перевантажений, в усіх розуміннях, в тому числі й буквальному. З іншого боку, образна, інформативна, логічна, сюжетна надмірність, перевантаженість деталями — це, безумовно, свідомий режисерський хід. Вона — це виклик творця глядачеві: зможеш витримати натиск абсурду — виграєш гру й, можливо, отримаєш насолоду від того, що темні грозові (і так само метафоричні) хмари над головами героїв зненацька осяває блискавка істини...

докладніше тут

ДРАЙВ ОТ ДЭВИДА ЛИНЧА

На Малхолланд Драйв происходит ужасная авария. В живых остается лишь молодая красавица-брюнетка, в результате столкновения потерявшая память. Обстоятельства сводят ее с только что прибывшей в Голливуд Бетти, мечтающей о карьере актрисы.

докладніше тут

ХОЛОДНАЯ КРОВЬ

Трансформация живой материи в неживую, в знак, каким является слово, является ничем иным как умиранием. Поэтому название романа Трумена Капоте "Хладнокровное убийство" справедливо можно распространить не только на событие, послужившее поводом для написания романа, но и на само его создание. докладніше тут

БОЕВОЙ "НУАР" ХХI ВЕКА

Пусть "Счастливое число Слевина" и называют смесью Тарантино с Гаем Риччи, тем не менее, можно с полной уверенностью заявить, что это вполне самостоятельный фильм в подобном жанре. МакГигану удалось создать по-настоящему гремучую смесь фильмов "нуар" 40-х и драйвового экшна 2000-х.

докладніше тут

ПАРАШЮТИСТЫ УМЕЮТ ПАДАТЬ

После просмотра двух первых украинских блокбастеров — "Прорвемся" и "Оранжевое небо", — выхода на широкие экраны первого украинского приключенческого триллера "Штольня" ждешь с осторожностью — его предшественники подтвердили расхожую поговорку — "первый блин комом".

докладніше тут

"ПОМАРАНЧЕВЕ НЕБО" С КРАСНЫМ ОТТЕНКОМ

Чем больше думаешь о фильме "Помаранчеве небо", тем хуже себя чувствуешь. Очередной "первый украинский блокбастер" находится где-то в другой плоскости, нежели то, что принято называть искусством.

докладніше тут

ЖОРНОВА ІСТОРІЇ: 1937-1947

Події, що зображено у фільмі Юрія Іллєнко "Білий птах з чорною відзнакою" відбуваються у 1937-1947 роках у маленькому селі на Буковині і є настільки драматичні, що всьому тільки співчуваєш та розводиш руками: "Хай Бог милує, ну й час був — безпорадний". Час, коли потужно оберталися жорнова історії та мололи долі людей, сімей та навіть народів.

докладніше тут

КОРОТКА ЗУСТРІЧ ІЗ СПОГАДОМ

"Короткі зустрічі" Кіри Муратової навіть для тих, хто побачив фільм уперше — це спогад. Спогад про зовсім інше життя, яким жили колись, і яке так міцно пов'язане із нашим сьогоденням. Картина розповідає насамперед про особисте життя, про долю та кохання, проте це не мелодрама, в ній любовний трикутник так і "не склався".

докладніше тут

ПТАШКИ НЕБЕЗПЕЧНІ

Навіть сучасному глядачеві, який вдосталь надивився всіляких спецефектів, агресивні пташки з фільму Альфреда Хічкока "Птахи" видаватимуться досить жахливими. Чому? Хічкок майстерно нагнітає відчуття неминучої небезпеки, яка невідомо звідки і як з'явилася.

докладніше тут

архів статей

можна подивитися тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Цензура у кіно

Травень 03, 2006 р., середа.

Фільми в Україні продовжують забороняти. Джордж Ромеро "Земля мертвих", "Хостел", продюсером якого є Квентін Тарантіно, "Невідворотність" Гаспара Ное — цей ланцюжок можна продовжити. Інтернет-часопис kut.org.ua звернувся до фахівців кіногалузі з проханням прокоментувати ситуацію. Отже, Денис Іванов, продюсер проекту "Артхаус Трафік", режисер Станіслав Сукненко та голова кіноклубу Запорізького університету Олег Шинкаренко погодилися відповісти на такі запитання:

• Яким є Ваше ставлення до практики заборон експертною комісією Міністерства культури показів фільмів, які, на їхню думку, не відповідають принципам суспільної моралі?

• Якою, на Ваш погляд, має бути альтернатива (якщо Ви вважаєте її необхідною) практиці заборон?

• Денис ИВАНОВ, продюсер проекта "Артхаус Трафик"

Запрещать кино — это чисто советская привычка к цензуре, анахронизм. Пока что нет четких принципов, по которым эксперты могли бы ставить фильму прокатный рейтинг (ограничивать посещение фильма зрителями разных возрастных категорий).

Список фильмов, которые были запрещены включает в себя картины живых классиков — Ким-Ки Дука, Катрин Брейя, Джорджа Ромеро, а также жанровые картины типа "Техасской резни бензопилой". В таких фильмах и насилие и эротизм являются не самоцелью, а простым спецэффектом. Это же совершенно не значит, что после просмотра "Техасской резни" у зрителя появится желание пойти и перерезать всех друзей и знакомых...

Таким образом, решения экспертов Минкульта по своему уровню интеллекта напоминают решения бабушек на лавочках возле подъездов, которые и есть на самом деле самыми главными борцами за общественную мораль в Украине.

Есть еще более глобальная проблема, ведь кроме запрета на тот или иной фильм, эксперты могут ограничить аудиторию по совершенно непонятным любому здравомыслящему человеку принципам. Например, у нас в стране существует прокатный рейтинг Х21, то есть просмотр данного фильма в кинотеатре запрещен лицам до 21 года и сам фильм должен демонстрироваться не раньше 21.00.

Посудите сами — в 18 лет в Украине человек уже может отслужить в армии (где его могут убить), жениться (и узнать, что у противоположного пола тоже есть половые органы, только другие), покупать сигареты и алкоголь круглосуточно и делать еще очень много разных действий, которые общественная мораль почему-то приемлет. 20-летнему человеку, которому государство разрешает делать практически все с 18-ти лет, до сих пор не позволяется самому решать какое кино смотреть, а какое — нет. По-моему это нонсенс.

2. Какая может быть альтернатива запретам?

1) Создание экспертной комиссии на профессиональной, а не на добровольной основе из профессиональных кинокритиков при контроле общественных структур (Ассоциаций кинодистрибьюторов, кинокритиков и продюсеров).

2) Выработка четких принципов, по которым фильм может получить тот или иной рейтинг или вообще быть запрещен.

3) Лоботомия тех защитников общественной морали, которые до сих пор считают, что секса у нас в стране нет, фильмы ужасов — это происки империализма, а кровь — это та жидкость, которая может пролиться только во второй мировой войне и только за Родину.

• Олег ШИНКАРЕНКО, голова кіноклубу Запорізького університету

Щодо заборони, то — нічого не поробиш: всіх завжди забороняли, навіть у Європі, навіть Пазоліні. Доки існують чиновники, доти будуть існувати заборони, тому всі акції протесту ні до чого не призведуть. А за сучасного рівня розвитку розповсюдження медійної продукції все одно потрібну картину знайти дуже легко.

Інша справа: може, той Рот ще й приплатив, аби його заборонили? То дуже дешевий та сильнодіючий рекламний трюк!

Отже заборонити картину неможливо, але припинити заборону неможливо теж.

Але сам процес дуже цікавий. Нагадує театр: перші забороняють — інші протестують. Глядачам то взагалі "по барабану": вони в інший бік дивляться. Так вже побудовано суспільство.

Які є варіанти? Може, як у Америці та Європі, — зробити категорії?

• Станіслав СУКНЕНКО, режисер.

Моє ставлення до практики заборон фільмів Міністерством культури Є АБСОЛЮТНО НЕГАТИВНИМ.

Про альтернативу. Відверто кажучи, я не знаю. Дії і мотивації нашої "експертної комісії" викликають у мене обурення. Але ж у всьому світі існує цензура і різні, відповідні до цього, інституції й комісії. Та коли щось робиться у нас... Самі знаєте, що з цього виходить.

Матеріал підготували Євген ПОВЄТКІН та Ксенія ВЛАДИМИРОВА.
© 2005–2016. kut.org.ua
Інтернет-часопис про культуру
Усі права застережено
Редакція може не поділяти думки авторів.
При використанні наших матеріалів посилання на інтернет-часопис "kut.org.ua" обов'язкове
Скринька для листування: text@kut.org.ua