про нас контакти наші автори листування

Інтернет-часопис про культуру

10 березня, 2016
Головна Афіша Арт Книжки Кіно та театр Музика Цікаве


архів статей

можна подивитися тут



анонси статей

АНГЕЛЬСЬКЕ ОСІННЄ КОХАННЯ

Після кількарічної перерви, коли на "Молодості" не були представлені українські повнометражні дебюти (бо жодного такого не було знято), нарешті з'явився наш фільм, знятий молодим режисером Аланом Бадоєвим, відомим своїми музичними кліпами. Його назва — "Orangelove", викликає цілком конкретні асоціації з революційними подіями. Але насправді стрічка зовсім не про помаранчеву революцію, вона навіть не є основним тлом для зафільмованої історії.
докладніше тут

ЛЮДИ, ЯКІ ГРАЮТЬ В ІГРИ

Цього року "Молодість" вирішила заперечити поширені забобони і включила до конкурсної програми повнометражних фільмів 13 стрічок. Серед них: "13" (реж. Гела Баблуані, Франція-Грузія), "Гра" Алісії Шерсон, Чилі, "Друге січня" (реж. Мет Уінн, Великобританія), "Пінг-понг" (реж. Маттіас Лутгардта, Німеччина), "Orangelove" (реж. Алан Бадоєв), "Краєчком даху" (реж. Кім Россі Стюарт, Італія), "12:08 На схід від Бухаресту" Корнеліу Порумбою з Румунії, "Ейфорії" Івана Вирипаєва (Росія).
докладніше тут

СЕРЙОЗНІ СТУДЕНТИ

Дивно, але при перегляді студентських фільмів конкурсної програми "Молодості", постійно бентежила думка, що представлене кіно — зовсім не молоде за духом. Очікуєш, що їхнє кіно буде фонтанувати експериментами, гумором, коханням, нетривіальними думками. Натомість цьогорічна добірка студентських робіт це уособлення серйозності, класичность виконання, реалізму, ніякого хуліганства або хоча б веселої гри. Загалом на конкурсі було представлено 25 стрічок з 17 країн світу, серед яких — Франція, Великобританія, Німеччина, Італія, Польща, Ізраїль, Румунія, навіть такі далекі краї, як Південна Корея, Індія і Австралія.
докладніше тут

АМЕРИКАНСЬКІ МРІЇ ТА РАДІАТОРНИЙ РАЙ

Відтак ми бачимо, що Велика американська мрія в "Тачках", як і в багатьох інших фільмах, вже не мрія, а реальність, і тоді вже мріють про інше. Наприклад, про те, щоб здобувши успіх, наприклад, виборовши врешті-врешт "Кубок поршня", не стати після цього зарозумілим негідником, а залишитись таким, як лідер перегонів у 1951-1953 роках "Б'юік" Док.

докладніше тут

НАВАЛА СИНТЕТИЧНОГО ЩАСТЯ

"Хепі піпл" Олександра Шапіро — фільм перевантажений, в усіх розуміннях, в тому числі й буквальному. З іншого боку, образна, інформативна, логічна, сюжетна надмірність, перевантаженість деталями — це, безумовно, свідомий режисерський хід. Вона — це виклик творця глядачеві: зможеш витримати натиск абсурду — виграєш гру й, можливо, отримаєш насолоду від того, що темні грозові (і так само метафоричні) хмари над головами героїв зненацька осяває блискавка істини...

докладніше тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Труднощі спілкування

Катерина ТАРЧЕВСЬКА, Київ.
Грудень 18, 2006 р., понеділок.

Короткий метр має певні перваги перед повометражним кіно. Адже саме в коротких фільмах, хронометраж яких обмежений, режисерам часто вдається концентровано висловити думку, досягти більшої виразності. Це підтверджує, зокрема, і фільм на відкритті "Молодості" — "Я люблю Париж", який складався з 18 новел — короткометражок.



"Марілена з Р7"
Власне, найбільше стрічок — 27 (переважна більшість з них — з Європи), змагалося саме в конкурсі короткого фільму. Загалом, вони продовжували тенденцію, що спостерігалася на "Молодості" ще пару років тому, — повернення до оповідного, неквапливого, традиційного за формою кіно. Однією з найбільш хвилюючих тем для режисерів, як і на попередніх фестивалях, виявилася тема літніх людей. Її у конкурсному кіно супроводжують самотність, відсутність любові й взаєморозуміння. Хоча, тим не менше, настрій у стрічок різний — поряд із сумом і безнадією співіснують і світлі почуття.

У французькому фільмі "Скільки я вам винен?" Олів'є Буффара старий батько родини живе у будинку для людей похилого віку, бо відчуває себе безпомічним і зайвим серед молодших членів сім'ї. Одинока літня жінка намагається відшукати свої щастя (стрічка Софі Барт (США-Франція). Здавалося б, для щастя треба небагато, але воно виявляється ефемерним і швидко зникає. Світлим щемом і поетичністю сповнений фільм "Осінь — це сумно влітку..." Ніколя Букара (Бельгія-Франція). Майже без слів, за допомогою виразного візуального ряду і музики він розповідає про останній день життя старого чоловіка. Все, що він робить востаннє, — годує пташок, посміхається незнайомій дитині, грає на роялі — набувають особливого значення. Стара людина відходить, а життя триває... Та навіть на схилі років все одно є радісні миттєвості. Жінка-інвалід, яка мешкає в притулку, несподівано відчуває близький контакт не зі своєю дочкою чи онукою, а зі своєю правнучкою — неслухняним на перший погляд підлітком ("Ключ до свободи" Флоріан Клюзюї, Швейцарія). У трагікомічному "Сватанні" (реж. Анна Фенченко, Росія) немолода, хвора на рак жінка намагається пристроїти свого безпорадного чоловіка до односельчанок, щоб було кому за ним доглянути після її смерті. Та щасливою миттю виявляється повернення вдвох додому. Найбільш ліричним виявився український фільм "Оксамитовий сезон" Олексадри Хребтової, який об'єднав у собі дві основні теми конкурсу короткого метра — старість і кохання. Немолоде подружжя все життя доглядало хвору тітку, а після її смерті, отримавши спадщину, нарешті змогли провести медовий місяць, якого у них ніколи не було...

Тема кохання, на щастя, не зникла з поля зору молодих режисерів. Хоча домінувала тема, скоріше, дивних сторін любові. "Танцювальне" кохання... вампірів ("Айє" Віржині Гурмель, Бельгія-Франція), спалах почуттів двох незнайомих людей у натовпі ("Магма" Вісенте Наварро, Іспанія), несподівано знайдена і так само несподівано, втрачена любов журналіста і матері-одиначки ("Човни Люксембурга" Ніколя Анжеля, Франція)... Підлітки з фільму "Щось подібне" Есміра Фільо з Бразилії (цікаво, що цього року він здобув приз глядацьких симпатій, а на минулій "Молодості" — диплом екуменічного журі) шукають поки що не любов, а когось, внутрішньо схожого на них. Оригінально втілив історію про переплетення енергетики кохання і енергетики творчості Крістіан Посо (Іспанія) у стрічці "Анонім".

І, звичайно, не обійшлося і без фільмів про щоденні соціальні проблеми, (до речі, ці негаразди суттєво відрізняються в кіно Західної і Східної Європи). Їдка іронія над фанатичним кар'єризмом, коли співбесіда у фірмі важливіша за допомогу людині ("Компанія "Росвелл" Яніка Гіна, Норвегія), насмішка над стереотипами, нав'язаними ЗМІ й статистикою ("Без паніки" Гурдун Фальке, Німеччина), сатира на тему, в що може перетворити людину (хай і подумки) безкінечне хамство ("Стій прямо" Крістіяна Рістескі, Македонія).



Terra Incognita
Та інколи все значно страшніше. Невідворотність і навіть буденність трагедії зображена в українському фільмі "Жах" Мирослава Слабошпицького. А одна з найбільш шокуючих стрічок, що перемогла в конкурсі — "Марілена з Р7" (Крістіан Немеску, Румунія), розповідає про життя в міських нетрях. Підліток закохався в молоду повію, поцупив гроші у батьків і вкрав тролейбус, щоб схвилювати її уяву, а вона натомість вчинила самогубство через свою нерозділену любов.

Був у конкурсній програмі й фільм, який цілковито відрізнявся від усіх інших і за темою, і за візуальним вирішенням. "Terra incognita" Петера Фолькарта (Швейцарія) — це мандрівка в історію, в кінець 1920-х, коли нині забутий фізик Ігор Лещенко своїми дослідами ставив під сумнів закон тяжіння, а його експедиція шукала нульову позначку гравітації. Несподіване завершення, відеоряд, в якому змішані архівні кінодокументи, сюрреалістичні кадри і комп'ютерна графіка зробили цей фільм одним з найяскравіших у конкурсі короткометражок.

© 2005–2016. kut.org.ua
Інтернет-часопис про культуру
Усі права застережено
Редакція може не поділяти думки авторів.
При використанні наших матеріалів посилання на інтернет-часопис "kut.org.ua" обов'язкове
Скринька для листування: text@kut.org.ua