ЗУСТРІЧ МАЙЖЕ МИМОВОЛІ
Пісні "Гадюкіних", що сполучують у собі добре зіграну й різноманітну музику, переважно різножанрові танці (рок-н-рол, танго, блюз, самбу) та дотепно-іронічні, а головне — чесні тексти, й досьогодні здатні подобатися аж не тільки запеклим прихильникам.
докладніше тут
"РОЯЛЬ БЫЛ ВЕСЬ РАСКРЫТ…"
2 июня в Большом зале Харьковского театра оперы и балета состоялся концерт Владимира Крайнева. Поводом для приезда маэстро на родину явилась презентация нового рояля марки Steinway. Читайте интервью с великим пианистом.
докладніше тут
ВИНО С ПЕЧАЛЬЮ ПОПОЛАМ
К 60-летию Великой Победы.
С 60-летием Победы совпадает и немало «малых» шестидесятилетий. В частности, создание всенародно чтимого шедевра «Враги сожгли родную хату».
докладніше тут
Культурный тренажер / Муз-релизы / Роман Зелинский: "Музыке меня учила сама жизнь…", Наталья КрасавцеваРОМАН ЗЕЛИНСКИЙ: "МУЗЫКЕ МЕНЯ УЧИЛА САМА ЖИЗНЬ…"
Композитор Роман Зелинский в музыканты, образно говоря, попал из… танкистов. А начиналась его жизнь на Украине, где романтическое имя Роман популярно и по сей день.
докладніше тут
Культурный тренажер / Муз-обзоры / "На, владей волшебной скрипкой", Анна Минакова, Станислав Минаков
"НА, ВЛАДЕЙ ВОЛШЕБНОЙ СКРИПКОЙ..."
Лель-виртуоз с "Нирваной" на футболке.
Ко второму отделению людей в зале заметно прибавилось. Как сказал некий зритель, становясь гласом общественности: "Во втором отделении — силища!". И силища эта — восемнадцатилетний скрипач, лауреат международных конкурсов Валерий Соколов.
докладніше тут
Культурный тренаже / Муз-релизы / Анна Минакова. Ты скажи, гармонист молодой
TЫ СКАЖИ, ГАРМОНИСТ МОЛОДОЙ…
Сергей Ковалев утверждает, что губная гармоника по экспрессивности и звукоизобразительным возможностям не уступает таким популярным инструментам, как гитара и скрипка.
докладніше тут
можна подивитися тут
• Фестиваль Celtic Fire-2007 (ирландские танцы), Киев. Автор: Ольга Волынчик
• У музыкальной группы Run юбилей. Им 5 лет!
• Японські барабанщиці та біла сакура
"Японській Місяць в Україні" відкрився 2 вересня на київській Контрактовій площі концертом японських барабанщиків.
• Ирландцы в бочке
Субъективные впечатления дилетанта от прослушивании ирландской фольклорной музыки в исполнении украинской группы Run.
• "Итак, веселее, аллегро…"
27 января 2006 года исполнилось 250 лет со дня рождения Вольфганга Амадея Моцарта, одного из любимейших композиторов человечества.
• Цивильный "Изгой" "Алисы"
Свое 22-летие российская рок-группа "Алиса" отпраздновала выпуском альбома "Изгой".
• Зустріч майже мимоволі
Те, що відбулося 20 січня на концерті "Братів Гадюкіних"" — це майже мимовільна, але від того не менш щаслива зустріч легенди зі своїми творцями.
• "Ми не живі, виключіть нас…"
Gloria — последний альбом группы "Океан Эльзы".
• Елена Образцова: "Бог избавил меня от зависти…"
Интервью с оперной дивой.
• Пианист Александр Романовский…
"Я же свой!.."
• "Лучшее место — то, где собирается дух, а не деньги…"
Интервью с Майдана: чем живёт современный уличный музыкант?
• Танець Світотворення навколо Фабрики
Максі-сингл Каті Чілі "Півні".
• Мелодия, (еще) не ставшая песней
О книге Харуки Мураками "Джазовые портреты"+ интервью с переводчиком Иваном Логачевым.
• "Рояль был весь раскрыт…"
Новый Steinway для харьковских меломанов, и как кульминация — интервью с Владимиром Крайневым.
• Корейська намистинка
Попри всю екзотику того, що відбувалося на сцені, справжня "східність" відчувалася в іншому.
• Вино с печалью пополам
О всенародно чтимом шедевре "Враги сожгли родную хату".
• Роман Зелинский: "Музыке меня учила сама жизнь…"
• "На, владей волшебной скрипкой..."
• Ты скажи, гармонист молодой...
• Особенности национальной поп-культуры |
Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
|
|
Оксана ПЕТРИЧЕНКО, Київ.
Червень 06, 2005 р., понеділок.
Будь-які міжнародні культурні фестивалі, а театральні й поготів, зазвичай прагнуть залучити до кола своїх учасників якомога більше різноманітних за жанром та стилем виконання творчих колективів. Організаторів тут легко зрозуміти, адже кожен новий оригінальний виступ — ніби коштовна перлина їхнього намиста. Особливо ж якщо йдеться про фестиваль "Київ Травневий", що, за задумом, не передбачає змагань, переможців, призових місць тощо, а лише ознайомлення глядачів з виставами — класичне нанизування: відомий та перевірений принцип. Але мова, власне, не про це...
 |
Каямі — традиційний ансамбль-тріо.
|
Цього року, як і вже декілька травнів поспіль, київський фестиваль прикрашався концертом "Світ музики і танцю Кореї", організованим за підтримки Міністерства культури і туризму Республіки Корея та Посольства Республіки Корея в Україні. Причому програма планувалася таким чином, аби відобразити традиційну культуру (музичні інструменти, костюми, танець), додавши сучасні ритми та естрадні інтонації.
Першим виступав ансамбль-тріо з поетичною назвою "Каямі", утвореною від іменування корейських 25-струнних каягимів, що являють собою музичні інструменти з пласким видовженим корпусом та двома округлими отворами на одному кінці. Самі інструменти ще до початку стояли на сцені, а отже, здивування не викликали. Натомість трійко 25-річних дівчат у традиційних строях зачарували м’яким поєднанням контрастних ритмів. Доповнили ж колоритні враження пансорі й чикинму, з яких перше є різновидом корейського національної опери (а особисто мені нагадало речитатив оповідача традиційного японському театру бунраку), а друге — імпровізованим танцем у виконанні 44-річної Джонг Джін Ук, доктора природничих наук та відомої танцівниці, яка брала участь, приміром, у світовому чемпіонаті з футболу FIFA Korea-Japan.
 |
Натхнення музиканта зрозуміло і без слів (Кім Кю Хйонг).
|
Далі — більше. Після антракту на сцені з’явилися традиційні барабани модинбук з їхніми чотирма висотами звуку та національна двострунна скрипка хегим, яку вважають одним із найзагадковіших інструментів завдяки різноманіттю способів вираження звуку та діапазону у майже дві октави. Фінальна частина сполучала джазове гітарне соло Джонг Дже Йоля за музикою кінофільму Едварда Брейка та спів Джанг Са Іка "про життя простих людей" (цитата з буклету). Останню пісню "Аріран" — найулюбленішу в Кореї та популярну у світі — співали всі присутні на концерті (роздруковані слова для глядачів роздавали до початку). Не маючи жодного уявлення про її переклад, можу констатувати лише почуття піднесеності та певної посвяти.
Однак попри всю екзотику того, що відбувалося на сцені, справжня "східність" відчувалася в іншому: у вмінні організувати сприйняття глядачів, подбати про інформаційні буклети, монітори обабіч сцени, дотриматися оголошеного часу антракту, не розтягуючи виставу понад заплановані межі. До того ж, спека на вулиці змусила багатьох панянок мати при собі віяла та й — найголовніше — звичні прикінцеві поклони акторів відрізнялися традиційним церемоніалом, наче пронесеним крізь століття.
Дякуємо Посольству Республіки Корея в Україні за світлини.
|
