архів


можна подивитися тут



анонси статей


ЧЕРВОНИЙ МІКРОСКОП

В галереї "Карась" відкрита виставка українського художника Анатолія Криволапа. Для назви виставки художник вибрав найважливіший концепт, над яким розмірковували інтелектуали протягом всього ХХ століття, — "структура". Нові експозиції А.Криволапа не задовольнять людей, які шукають чогось занадто радикального, — роботи художника — це радше ретро.
докладніше тут



"ДИНОЗАВРОМАНИЯ" ВЕЛИЧИЯ

Гений самопиара — художник Сергей Поярков и признанный государством скульптор Олег Пинчук впали в крайнюю степень самолюбования и вдруг назвали себя оппозицией к той культуре, с которой всегда находили общий язык.
докладніше тут

РАДИКАЛЬНЫЕ БРИЛЛИАНТЫ

Выставка Жанны Кадыровой — это серия керамических объектов под условным названием "Бриллианты". Большие (до полуметра в диаметре) разноцветные камни выполнены в фирменной технике художницы. Основа — строительная пена, поверхность — вмонтированные в цемент куски кухонного кафеля. Образцом для неопоп-арта Кадыровой стало творчество мастера интеллектуального кича, певца пошлости и провокатора Джеффа Кунса.
докладніше тут

НЕБЕСНЫЕ ЛУГА

Японская тема сегодня необычайно модна: иероглифы в интерьерах, стилизация под кимоно в дизайнерской одежде, буддизм "для чайников" в каждом книжном магазине. Но японская культура не заканчивается на гейшах, самураях и феншуе. Убедиться в этом можно в галерее "Триптих", на выставке современной японской художницы Йоко Аоки.
докладніше тут

ПЛАСТМАССОВЫЕ ЦВЕТЫ

До 14 сентября в киевской галерее "Цех" работает выставка живописи Елены Полященко (Харьков).

Новая раса людей по принципу "эксклюзивизма" признает только своих — хрупких, "пассивно-агрессивных" девочек и мальчиков, играющих в enfant terrible. Просто быть людьми им уже мало, они устремляются к совершенству — как бы нелепо это ни выглядело со стороны...
докладніше тут

ОКОНЧИЛОСЬ НАШЕ ЛЕТО

Московская галерея Риджина" с мая по сентябрь устроила три сезонно-географических экспозиции современных украинских художников. Одну групповую ("Украина, вперед!" — про футбол), одну персональную (керамические объекты-"бриллианты" Жанны Кадыровой) и одну двухчастную — только что открылись разнесенные по залам галереи выставки одесситов Сергея Зарвы и Владимира Кожухаря.
докладніше тут





Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Індійський Pokemon

Ксенія ВЛАДИМИРОВА, Київ
Листопад 17, 2006 р., п'ятниця.

Галерея "Цех" відкрила новий сезон виставкою Іллі Ісупова під назвою "Pokemon".

Цикл робіт, які можна побачити у стінах галереї, пан Ісупов привіз з Індії, точніше, написав після перебування в цій країні протягом зими. Для полотен художник обрав стриману кольорову гаму. За жанром це портретні зображення чоловіків і жінок. У деяких жіночих образах відчувається вплив Гогена періоду Таїті. Такі ж статичні пози напівлежачих жінок — оголених чи в національних костюмах сарі.


На двох картинах бачимо істоти чоловічої та жіночої статі, але з шістьома руками. До речі, руки вписані у тулуб досить органічно, начебто так і має бути. Інші картини — велике обличчя жінки з пильним поглядом і зображення оголеного чоловіка з морозивом у руці, з рушником на плечах, на фоні каплички, кладовища, а в небі літає зграя воронів. Краще б це були папуги. Вони більше пасують жартівливій назві цього живописного циклу — "Pokemon", яка відсилає нас до японської комп'ютерної гри та аніме. "Pokemon" давно став синонімом, по-перше, успіху, по-друге, сучасної людини — запрограмованої, безмовної, якою можна маніпулювати, по-третє — просто монстрика.


Не думаю, що японська назва до індійського циклу, мусила створити образ "азіатчини" — чогось незрозумілого та небезпечного — надто симпатичні обличчя зображені на картинах; не думаю, що автор мав на меті покритикувати сучасну людину — немає для цього знаків; напевно, "покемони" є просто монстриками.

На всіх картинах (складається враження, щоб додати декоративності та заповнити порожні місця) намальовано гральні карти, написи санскритом, символи, серед яких і провокуюча свастика. Мабуть, ці таємничі знаки є своєрідним антуражем для теми "Індія — країна окультистів, магів і йогів".


У результаті, вийшов такий-собі залицяльний проект — поєднання дорожніх ескізів та милого поп-арту у монохромній гамі старовинного фото чи стриманого живопису буддійського "сумі-е". Трохи реалізму, трохи гри, трохи консерватизму, трохи радикалізму.

Ілля Ісупов — дуже цікавий художник, але, на жаль, не цього разу.