НЕВИПАДКОВІ КОЛЬОРИ НІКО ПІРОСМАНІ

Самі по собі зорові образи, створені завдяки точному й лаконічному колоритові, нині далеко не рідкість, їх, зокрема, дуже активно використовує сучасна реклама. Наприклад, кольорове поєднання, що його Ніко Піросмані віднайшов у "Косулі", нині можна побачити на біл-бордах з рекламою цигарок "Мальборо".
докладніше тут

СДЕРЖАННАЯ ЖИВОПИСЬ

Картины львовянина Игоря Романко довольно лаконичны: формы геометричны, цвета сдержанны, изображенных объектов — минимум. Однако, простота в работах Романко — кажущаяся, за лаконизмом скрывается множество смыслов. Тут и наивное искусство, с его желанием вернуться к невинности, тут и конструктивизм.
докладніше тут

МЕТАГЕОГРАФИЯ КРАЇНИ У

В своей выставке "Метагеография" Юрий Соломко соединил географию с историей, добавив к ним еще историю культуры и украиноведение. Его картины нарисованы простым карандашом на географических картах, а основная тема рефлексии — образ Украины, каким он сложился в наших головах и головах наших соседей.
докладніше тут

ЛЬВІВСЬКА КЕРАМІКА-2006

Головний меседж виставки: кераміка як мистецтво в Україні і, зокрема, у Львові існує, причому вона — різна. На жаль, на повноцінну концепцію він не тягне, а без концепції сучасне мистецтво — або не сучасне, або не мистецтво.
докладніше тут

АНДРЕЙ БЛУДОВ. "ТРИАЛОГИ"

В картинах Андрея Блудова обрывки старых семейных альбомов и ботанических атласов ведут диалог с живописными триадами "охры — красного — чёрного, белого- зелёного — жёлтого, фиолетового — умбры — синего", и на пересечении цвета и того человеческого воспоминания, что живет в фотографии, рождаются страницы дневника "ненашей жизни".
докладніше тут



ВЕРНІСАЖІ

• Лондон удень, 35 фото
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
• Лондон уночі, 35 фото
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
• Дзеркало жінки (Miroire de femme)
• Червона Шапочка (Petit Chaperon Rouge), 36 фото
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
• Дзеркало жінки (Miroire de femme)
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
(21 фото, 600х450)
• Мрійниця (Reveuse)
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
• День Незалежності з Махном
Літературно-музичний андерграундовий фестиваль
м.Гуляй Поле, 24-25 серпня 2006 р.

(32 фото)
• Мертве місто (Періго, Perigueux)
Фотографував Антон СОЛОМУХА.
(16 фото, 600х450)
• Країна мрій.
Фестиваль, липень 2006 р.
(20 фото, 600х450)
• Віктор Сидоренко.
Арт-проект "Аутентифікація"
(9 фото, 600х450)
• Олександр Ройтбурд.
виставка "чоловіче_жіноче_основи"
(6 фото, 800х600)
• Олександра Паперно.
Мапи зоряного неба
(3 фото, 600х450)
• Нічний Париж.
Автор: Антон Соломуха.
(52 фото, 600х450)
• Світлини Парижа.
Автор: Антон Соломуха.
(26 фото, 600х450)
• Кладовище Пер-Лашез.
Автор: Антон Соломуха.
(19 фотографій, 600х450)
• Закати сонця на Білому морі
Соловецький монастир (9 фото, 600x450)
Автор: Іван Антіпенков.
• Львів — догори обличчям
(21 фото, 600x450)
Автор: Ксенія Владимирова.
• Олексій Малих. "Солярії".
Виставка в галереї "Триптих" (м. Київ),
(12 фото).
• Графіті на території психіатричної лікарні (галерея "Касталія", Київ)
(29 фотографий, 430х290)
• Царицино
Палац Підмосков'я (13 фото).
Автор: Ігор Пурмель
• Наталія Нестерова.
Виставка у Московському Будинку художника (5 світлин)
Автор: Ігор Пурмель.
• Пасхальні писанки Ганни Мінакової





архів


можна подивитися тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Sadistic TV

Ксенія ВЛАДИМИРОВА, Київ.
Квітень 24, 2006 р., понеділок.

Знову, курва, радіо,
ТЕЛЕБАЧЕННЯ, преса.
Ю.Андрухович.



Микита Кадан
У своїй нещодавній виставці Silent TV Микита Кадан намагався змусити замовчати ТВ та зняти свій екшен про Буша, про жіночок у паранджі та насильство телебачення.

Виставка Кадана являє собою диптих. З одного боку, це картини в сіро-біло-чорних відтінків, головні персонажі яких є безформні істоти у сірих коконах. Тільки щілини переляканих очей або очі-кулі, схожі на імплантати або окуляри, натякають, що ці істоти живі. Обриси цих оповитих, зв'язаних по руках та ногах істот нагадують немовлят. Проте, немовлячий стан представлено художником не як щось здатне до розвитку.

Ці сірі людці є уособленням ідіотизму та кастрації, які мають нульову здатність для продовження життя. Вони є також метафорою затуркування телебаченням свідомості та вміння ТВ сприяти інтелектуальній імпотенції.

Одна з картин Кадана є кадром з фільму про Кінг Конга. На ній зображено тільце, яке тріпотить у здоровецькій лабеті мавпи, — переконлива репліка про задушну комерціалізацію ТВ та його здатність давати розвитку людства задній хід — аж до приматів.

Агресивна сутність телебачення уособлює Буш (який звитяжно зціпив щелепами кістку), а сірі жіночки в паранджі, що маячать на картинах, — розвиток теми Америка-Ірак, уособлюють TV-глядацькі взаємовідносини, взаємовідносини ґвалтівника та жертви.


Микита Кадан
Група картин проекту зображає у різноманітних позах яскраво-червону "резинку". Художник створює щось на кшталт кондомної Кама-Сутри — по контрасту зі статичними позами сірих зародків. Пустота, безживність є головними месіджами проекту, це роздуми про садистські прояві ТВ, про вихолощення, вичищення глядача.

Микита Кадан констатує негативну сторону відносин жертви/ґвалтівника, TV та глядача, їх руйнівну суть, — цьому важко заперечити. Проте нерідко жертва починає любити свого ґвалтівника, але й то правда, анатомія цього конфлікту є темою іншого проекту.