Олександр РОЙТБУРД
виставка "чоловіче_жіноче_основи"
Київ, галерея L-Art

        
        



ВЕРНІСАЖІ

• Лондон удень, 35 фото
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
• Лондон уночі, 35 фото
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
• Дзеркало жінки (Miroire de femme)
• Червона Шапочка (Petit Chaperon Rouge), 36 фото
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
• Дзеркало жінки (Miroire de femme)
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
(21 фото, 600х450)
• Мрійниця (Reveuse)
Автор: Антон СОЛОМУХА (Anton SOLOMOUKHA).
• День Незалежності з Махном
Літературно-музичний андерграундовий фестиваль
м.Гуляй Поле, 24-25 серпня 2006 р.

(32 фото)
• Мертве місто (Періго, Perigueux)
Фотографував Антон СОЛОМУХА.
(16 фото, 600х450)
• Країна мрій.
Фестиваль, липень 2006 р.
(20 фото, 600х450)
• Віктор Сидоренко.
Арт-проект "Аутентифікація"
(9 фото, 600х450)
• Олександр Ройтбурд.
виставка "чоловіче_жіноче_основи"
(6 фото, 800х600)
• Олександра Паперно.
Мапи зоряного неба
(3 фото, 600х450)
• Нічний Париж.
Автор: Антон Соломуха.
(52 фото, 600х450)
• Світлини Парижа.
Автор: Антон Соломуха.
(26 фото, 600х450)
• Кладовище Пер-Лашез.
Автор: Антон Соломуха.
(19 фотографій, 600х450)
• Закати сонця на Білому морі
Соловецький монастир (9 фото, 600x450)
Автор: Іван Антіпенков.
• Львів — догори обличчям
(21 фото, 600x450)
Автор: Ксенія Владимирова.
• Олексій Малих. "Солярії".
Виставка в галереї "Триптих" (м. Київ),
(12 фото).
• Графіті на території психіатричної лікарні (галерея "Касталія", Київ)
(29 фотографий, 430х290)
• Царицино
Палац Підмосков'я (13 фото).
Автор: Ігор Пурмель
• Наталія Нестерова.
Виставка у Московському Будинку художника (5 світлин)
Автор: Ігор Пурмель.
• Пасхальні писанки Ганни Мінакової





архів


можна подивитися тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Українсько-азиятсько-радянський стриптиз

Ксенія ВЛАДИМИРОВА, Київ.
Березень 31, 2006 р., п'ятниця.

У галереї L-art пройшла виставка одного з найвідоміших художників українського contemporary art — Олександра Ройтбурда. Експозиція включає близько десятка картин, які мають презентувати тему "чоловічого_жіночого" великої мірою українсько-азіятського штибу. На полотнах ми побачимо китайсько-японські обличчя оголених жінок, які паскудно-манірно посміхаються або меланхолійно удаються в тугу, спускаючи свої вузенькі трусики.

Ці східні стриптизерші з рясним сіруватого кольору гримом на обличчі мають засвідчити думку про протиріччя жіночого єства та взагалі красоти. І ще мабуть, мусять уособити погляд здивованого чоловіка, котрий спостерігає за викриванням щойно відчутну на дотик краси, яка виявилася лише нашаруванням гриму. Однак сіруватий колір обличчя цих жіночок змушують глядача думати, що вони щойно випили горнятко сірчаної кислоти та позеленіли, як це буває у дитячих мультиках. Що ж таке краса — мистецтво та штучність або природній стан — задає питання художник.

Таке підглядання за оголюванням східних сідниць допомагає глядачу відчути себе на сеансі стриптиза. Ще два етапу роздягання приготував Олександр Ройтбурд глядачеві. Перший можна назвати — "стриптиз по-українські, або оголення сутностей" — його головними героями стають головні політики країни. У цих двох картинах з галереї L-Art маємо продовження попереднього проекту Ройтбурда "Танго", який щойно можна було подивитися в галереї "Карась".

Президент, як Петро Перший скульптора Фальконе, сидить на спутаному коняці, але не на кам'яній площі Російської імперії, а посеред пустинного неораного полю. Він не "прорубает" вікно до Європи, а скоріше задумливо благословляє землю йти Європейським шляхом. Мусимо зазначити, що ані коняка, ані правитель позбавлені рис шаленої експресивності, а скоріше меланхолійно зосереджені, а коняка, та й взагалі, витріщала очи й має кумедний вигляд.

Інша картина на українську тематику зображує жінку з косою, яка шалено молиться ідолу священної черепахи, — не оставляючи спроб прочитати на її панцирі тайні знаки істини та правди, які можна було б донести до народу.

Ці дві картини — наочний приклад того, як сучасні політики здатні полегшати справу будь-якому художнику. Устроми їх у найбезглуздіший арт-проект й він водночас стане концептуальним.

Але йдемо далі.

Глядача оголені східні сідниці налаштовують на підглядання — тому він починає бачити попи не тільки на красивому українському тілі, але й всюди: ці попи позасаджували майже всі картини цієї виставки. І це радянські попи та попички.

Напівзабутий світ радянської поп-культури Олександр Ройтбурд дослідував на прикладі цукерок та кіно. Одна з картин являє собою варіацію на тему блакитного цукеркового раю "Ведмедиків клишавих" — символа простого, "солодкого" та уніфікованого радянського життя. На іншому полотні Мерилін Монро стягує трусики, оголяючи свій голомозий лобок, біля залізничних рейок, по котрим прямо на глядача, як на зорі кінематографу 20-30 років, прямує локомотив комунізму з червоною зіркою на носі.

Підглядання — процес доволі захоплюючий, нам спали на очі тільки деякі мессіджі картин Олександра Ройтбурда, насправді їх набагато більше.