РОССИЙСКИЙ ФИЛЬМ С ПРЕФИКСОМ НЕДО-
Я понимаю, что картина "Недоверие" однозначно рассчитана на психологию восприятия западного зрителя, я не против, что рассказ для удобства подается по-английски, я понимаю, наконец, что и герои фильма, и постановочная группа сильно рисковали. Но кое-что я НЕДОпонимаю…
полный текст здесь
ЛЮБОВНИЙ КОКТЕЙЛЬ ПО-ФРАНЦУЗЬКИ
На перший погляд може здатися, що фільм "Почуття" Ноемі Львівські — це романтична комедія, яка нічим не відрізняється від продукції масового розважального кінематографа. Втім, поціновувачі французького кіно, гадаю, не будуть розчаровані побаченим.
полный текст здесь
ВИСТАВА ДЛЯ ТИХ, КОМУ ЗА 30
Ежен Йонеско "Стільці" в інтерпретації "Д.Ц.Т.Д." + інтерв'ю з режисером Ларисою Паріс.
Двоє літніх людей, надзвичайно самотніх, чомусь дуже нещасних і обділених долею, зайняті лише тим, що кожного вечора перебирають спогади.
полный текст здесь
"ЛИШЬ С ОТКРЫТЫМИ ГЛАЗАМИ Я СЛЕПНУ"
Затоичи Такеши Китано — боец, искусно владеющий мечом, обладающий молниеносной реакцией и наносящий удары с потрясающей точностью. Блондин. Игрок в кости. Массажист. Вроде как слепой…
полный текст здесь
В АФГАНИСТАНЕ… С ВОДКОЙ В СТАКАНЕ…
Фильм "9 рота" хорошо поработал… и как зрелище, и как патриотически-воспитательное произведение.
полный текст здесь
"ПОД НЕБОМ ГОЛУБЫМ ЕСТЬ ГОРОД ЗОЛОТОЙ…"
Графика в мультфильме "Страна фантазий" угловатая, никакого 3D. Впрочем, условность графического воплощения не помешало фильму быть удостоенным Гран-при на Международном кинофестивале анимационных фильмов в Аннеси (Франция).
полный текст здесь
"ШПИОНСКИЕ СТРАСТИ" ПО-КИТАЙСКИ
"Дом летающих кинжалов" — это интересный, хоть и местами банальный сюжет, потрясающая операторская работа, красивейшая природа, танцы и боевые искусства.
полный текст здесь
КОСИЧКА, СКАКАЛКА, ПАРАНДЖА…
У фильма Сиддика Бармака "Усама" много общего с древнегреческими трагедиями, в которых также показаны сильные и страстные женские характеры, но которым также не спастись от власти Рока.
полный текст здесь
ГРОТЕСКНЫЙ АРБУЗ
Фильм "Капризное облако" причудливый и довольно незамысловатый. В нем много стилизаций под порнографию, но рассказывая о любви, режиссер капризно балансирует на грани гротеска и нежности.
полный текст здесь
"НЕБО НАД БЕРЛИНОМ"
Ангел видит Берлин черно-белым, а что может быть тоскливее серых панельных многоэтажек? Ангел ищет выход в поэзии. Но разве кому-то есть дело до невидимых существ с крылами и их невидимых записных книжек?
полный текст здесь
"БАРХАТНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ. МУЖСКОЙ СЕЗОН"
Стилизованные на западный манер российские просторы привносят в фильм некоторую фантастичность. Такая условность происходящего — свидетельство того, что в кинематографе xUSSR оригинальный художественный язык для боевиков не выработан, а режиссеры используют давно опробованную голливудскую схему.
полный текст здесь
ТРИ СЕСТРЫ ВОЕННЫХ ЛЕТ
Малоизвестные страницы юности великого российского артиста Кирилла Лаврова — дебют в деревенском клубе на Вятке.
полный текст здесь
ЛЮБОВЬ НА СЕДЬМОМ НЕБЕ
Как бы своеобразен ни был ненецкий образ жизни, мотивы поступков героев фильма "Невеста седьмого неба" просты: любовь, страх одиночества.
полный текст здесь
ЧЕРНОЕ-ЧЕРНОЕ ОЗЕРО
Стоит ли фильм вообще смотреть? Стоит, чтобы отрешиться от представлений о злополучной экзотике и понять, что в Японии социальных проблем масса и никакой технический прогресс их не снимает.
полный текст здесь
ПОВЕСТЬ О СОВЕРШЕННОМ ЧЕЛОВЕКЕ
Идея фильма "5 препятствий" — продолжение "Совершенного человека" — только если в старом фильме исследовалось человеческая плоть — человек сидел, лежал, пил, ел, целовал женщину, то теперь под объектив попал homo творящий.
полный текст здесь
ЗАГРИММИРОВАННЫЕ СКАЗКИ
Скучно и грустно смотреть на приключения и братьев-сказочников, и вурдалаков, их пугающих. И если принято говорить, "сказка — ложь, но в ней…" мудрость народная, то сказочном фильме "Братья Гримм" неправды много, а вот удачных идей недобор.
полный текст здесь
TABULA RASA СЕРФЕРА ИЗ НИЦЦЫ
"Брис Великолепный" — это даже и не фильм вовсе, а сценарий молодежной тусовки-party на Лазурном берегу. Это набор не слишком удачных музыкальных сценок, связанных характерными ди-джейскими подергиваниями всех конечностей.
полный текст здесь
НАДО БОЛЬШЕ СПАТЬ…
Фильм "Бессонница" Кристофера Нолана создан для любителей спокойно посмотреть простую детективную историю, приправленную легким налетом размышлений и морали, с хорошими актерами и красивыми съемками в живописных уголках нашей планеты.
полный текст здесь
можна подивитися тут
• Рената Літвінова. Володіти й належати (Рената Литвинова. Обладать и принадлежать). Автор: Ірина Цилик
• Париж, любов моя!
• Мадеінуса (Madeinusa), режисер Клаудія Льоса
• "Айсберг" (реж. Фіона Гордон, Домінік Абель, Бруно Ромі)
• Чорнобиль ТМ, театр "Арабески", Харків
• Orangelove, Алан Бадоєв
• Молодість 36, конкурсна програма повнометражних фільмів
• Молодість 36, конкурсна програма короткометражних фільмів
• Молодість 36, студентські фільми
• Андрій Жолдак "Гамлет.Сни" (вистава)
• Найближчими днями Київ прийматиме колектив традиційного японського танцю.
• Хепі Піпл, режисер Олександр Шапіро
• Лесная братва
• Опасные связи
Афера Стивена Гласса
• Злочин та каяття журналіста
Дебютний фільм режисера Біллі Рея "Афера Стівена Гласса".
Афера Стивена Гласса
• Злочин та каяття журналіста
Дебютний фільм режисера Біллі Рея "Афера Стівена Гласса".
Бархатная революция. Мужской сезон
• "Бархатная революция. Мужской сезон"
Российский боевик в американском стиле.
Белый шум
• Много шума из ничего
"Белый шум" — научно-популярная мистика.
Бессонница
• Надо больше спать…
"Бессонница" Кристофера Нолана.
• Білий птах з чорною відзнакою
Билет на поезд
• Человечности — зеленый свет
Фильм "Билет на поезд" Эрманно Олми, Аббаса Киаростами и Кена Лоача — детище 11 сентября в Нью-Йорке.
Близость
• Необычная "Близость"
Что может быть такого необычного в том, что весь фильм две пары влюбленных выясняют между собой отношения? Ответ в фильме "Близость".
Бойцовский клуб
• Дайте нам героев!
Нео и Тайлер: новые боги в фильмах "Матрица" и "Бойцовский клуб".
Босиком по мостовой
• "Я вижу то, чего не видишь ты…"
"Босиком по мостовой" — вдвоем и даже зимой.
Бочка з порохом
• "Бочка з порохом" й крапля надії
Що ж взяла для себе письменниця Оксана Забужко в "Бочці з порохом" Ґорана Паскалєвіча?
Братья Гримм
• заГРИММированные сказки
Сказка — ложь, да…
Брис Великолепный
• Tabula rasa серфера из Ниццы
Комедия "Брис Великолепный", или Сценарий party на Лазурном берегу.
Бродвей. Черное море
• Идея неигрового кино
Риторические фигуры Виталия Манского.
Весеннее метро
• На "Весеннем метро" — к свежести чувств
Необычный выход из обычного семейного кризиса.
Властелин кольца, Звездные войны
• Войны Кольца&Властелины Звезд
Каждая из саг содержит ловушку для прилежного зрителя или читателя.
Водитель для Веры
• Генеральская дочка и ее водитель
Возможно, Павел Чухрай хотел повторить головокружительный успех "Вора", с которым в некоторых местах "Водитель для Веры" довольно-таки схож.
Война миров
• Война миров за 72 дня
Версия Стивена Спилберга.
Время цыган
• Цыганская "одиссея"
"Время цыган" в фильме Эмира Кустурицы.
2 пропущенный звонок
• кейтая, звонки издающего…
"2 пропущенный звонок": ужасы сиквела.
Гарпастум
• Футбольный модерн
• Пара футбольных бутс
Гарри Поттер и Кубок Огня
• В четвертый раз, как в первый раз
"Гарри Поттер и Кубок Огня" — фильм эпизодов.
Генезис
• Откуда есть пошла жизнь
Фильм "Генезис" — рассказ о рае в эпоху экологического кризиса.
Глаз 2
• Лучше не смотреть
Философско-чернушный гибрид от братьев Пэнг "Глаз 2".
Гордість та упередження
• Справжнє англійське кіно
Фільм "Гордість та упередження " є доволі органічним, справжнім у найкращому розумінні.
Горілка-лимон
• "Горілка-лимон"
Сергій Проскурня: "Смак. Це перше, що виникає під час титрів..."
Горный хрусталь
• Made in Bavaria
Грязные прелести
Далекі вогні
• Ласкаво просимо до реальності
Сюжет фільму "Далекі вогні" режисера Ганса-Крістіана Шміда (Lichter, 2003) складається з 6 новел, пов'язаних між собою місцем дії — це польсько-німецький кордон.
9 рота
• В Афганистане… С водкой в стакане…
Фильм "9 рота" сработал — и как зрелище, и как патриотически-воспитательное произведение.
Дневной дозор
• "Денна варта": Чи варто дивитися?
Російсько-голівудська фантастика.
Дом летающих кинжалов
• "Шпионские страсти" по-китайски
в "Доме летающих кинжалов".
Дорогая Венди
• "Дорогая Венди"
Убийственно серьезный фильм в стиле вестерн.
Дракула Брэма Стокера
• Влад Цепеш по прозвищу "Дракула"
Дура
• Кассовая "Дура"
Субъективные заметки.
Желари
• Під маскою легкого жанру
Жизнь как чудо
• Жизнь как чудо
На Балканской войне Эмира Кустурицы.
Жмурки
• Жмурики
"Жмурки" Алексея Балабанова: привет из 90-х!
Заложник
• Заложник боевика
Только для поклонников Брюса Уиллиса.
Затоичи
• "Лишь с открытыми глазами я слепну"
"Затоичи", или Слепой массажист Такеши Китано.
• Зламані квіти, режисер Джім Джармуш
Инфекция
• Палата №6
Ужасная "Инфекция" распространяется.
Казанова
• Закоханий Казанова
Шведський режисер-нудяр Лассе Халльстрем ("Шоколад", "Незакінчене життя") створив фільм, який мусить утамувати спрагу романтики.
Капоте
• Холодная кровь
Трумен Капоте — писатель, герой фильма, текст.
Капризное облако
• Гротескный арбуз…
…на "Капризном облаке".
• Короткі зустрічі
Космос как предчувствие
• "Космос как предчувствие"
Туманная история Алексея Учителя.
Кровь и кости
• СКИТАНОние по мукам
"Кровь и кости" — японский фильм на европейский манер.
Легенда Зорро
• Zдорово!
"Легенда Зорро" возвращается и… побеждает!?
Любовь к собакам обязательна
• Кино не для кинологов
Мораль фильма "Любовь к собакам обязательна": в 40 лет жизнь только начинается.
• Малхолланд Драйв
Мандерлей
• Ведь без свободы гибнет человек?!..
Второй фильм "американской трагедии" Ларса фон Триера "Мандерлей" получился хуже "Догвилля".
Мастер и Маргарита
• Судьба его волнует зрителей…
18 декабря украинские телезрители увидели премьеру самого мистического романа Михаила Булгакова "Мастер и Маргарита".
Матрица
• Дайте нам героев!
Нео и Тайлер: новые боги в фильмах "Матрица" и "Бойцовский клуб".
Мое лето любви
• А девушки созрели
"Мое лето любви" на острове Лесбос.
Море внутри
На перехресті
• Нове українське кіно "На перехресті"
Короткометражний ігровий фільм Олекси Ома.
Набережная Орфевр, 36
• Набережная Орфевр, 36
Отпробуйте голливудское блюдо под французским соусом.
Настройщик
• Мягкое туше
"Настройщика" Киры Муратовой.
Не уходи
• Не уходи
"Мистическая любовная трагедия" от режиссера Серджио Кастелито.
Небо над Берлином
• "Небо над Берлином"
глазами Вима Вендерса.
Невеста седьмого неба
• Любовь на седьмом небе
Быт и бытие ненцев.
Недоверие
• Российский фильм с префиксом НЕДО-
Украинская премьера документальной работы Андрея Некрасова "Недоверие".
Незнайомці в поїзді
• Знайомство в поїзді та обмін трупами
Вибір Андрія Куркова — фільм Альфреда Хічкока "Незнайомці в поїзді".
Необратимость
• Вывернутые наизнанку
"Необратимость" Гаспара Ноэ.
Никто не узнает
• Черное-черное озеро
"Никто не узнает", но в Японии социальных проблем не меньше, чем у нас.
Новая Франция
• "Ой, Канадо, Канадочко…"
Фільм "Нова Франція" — це сага про кохання, вірність, честь та підлість.
Новые сказки братьев Гримм
• "Новые сказки братьев Гримм", или
Детям после шестнадцати.
Носферату: симфония ужаса
• Пир вампира
"Носферату: симфония ужаса" — год 1922-ой.
Остров
• Иллюзия рая
на "Острове" клонов в 2019 году.
Переводчица
• Не понимаю
"Переводчица" Сидни Поллака, Николь Кидман и Шона Пенна.
Пернатый спецназ
• "Пернатый спецназ", или
Голубь выходит на тропу войны.
Пиджак
Pi
• Irrational PIc
О, этот загадочный финал "Pi"!
• Помаранчеве небо
Поміж нами
• Свято поміж нами
Фільм молодшого сина Софі Лорен — Едоардо Понті.
Помни
• Верну на миг воспоминанье!
В фильме Криса Нолана "Помни" головоломка зрителю обеспечена.
Почуття
• Любовний коктейль по-французьки
Які вони, "Почуття" Ноемі Львівські.
Птицы
• Прорвемось!
Птицы
Пустота
• Абсурд и "Пустота" Винченцо Натали
С точки зрения экзистенциализма.
Путеводитель
• Киевские граффити
в "Путеводителе" Александра Шапиро.
Пыль
• О СВОИх2000…
…а также об авторах фильма "Пыль" все, что Вы хотели знать, но боялись спросить.
5 препятствий
• Повесть о совершенном человеке
"5 препятствий": киномикс Ларса фон Триера и Йоргена Лета.
Ромео должен умереть
• Шекспир под музыку хип-хопа
"Ромео должен умереть", или Бессмертный Ромео.
Сволочи
• Им даже не надо крестов на могилах…
Про що замислюєшся після перегляду фільму Олександра Атанесяна "Сволота"? Про сценарій, акторські роботи, трюкі, музику? Мабуть, більш за все — про характери, долі, про життя та про війну.
Сексуальная зависимость
• BillBoard как зеркало сексуальной революции
"Сексуальная зависимость": дебют 25-летнего боливийца Родриго Бельотта.
Софи Шоль: последние дни
• Made in Bavaria
Спритний Філіп
• Під маскою легкого жанру
Страна фантазий
• "Под небом голубым есть город золотой…"
Какой видится "Страна фантазий" корейским аниматорам?
Сумасшедшие гонки
• "Сумасшедшие гонки"
Лидирует "жук" Херби.
• Счастливое число Слевина
• Тачки
Тбилиси, Тбилиси
• "Тбилиси, Тбилиси"
Картина Левана Закареишвили была показана в Каннах в 2005 году.
Тень вампира
• Влад Цепеш по прозвищу "Дракула"
Телец
• Дядя Володя в Вишневом саду,
или Х/ф "Телец" Александра Сокурова.
Трио из Бельвилля
• Фильм не о том, или
О чём молчат герои "Трио из Бельвилля".
Усама
• Косичка, скакалка, паранджа…
Фильм афганского режиссера Сиддика Бармака "Усама".
Фантастическая четверка
• For Fans
"Фантастической четверки".
Хроники Нарнии
• Хроники шкафа
В последний уик-энд 2005 года на экраны страны вышел фильм, созданный по мотивам книги Клайва Льюиса "Хроники Нарнии".
Цикута
• Послевкусие "Цикуты" Александра Шапиро…
…это запрет к широкому прокату в Украине.
Частные хроники
• Идея неигрового кино
Риторические фигуры Виталия Манского.
Че Гевара: Дневники мотоциклиста
• "Че Гевара: Дневники мотоциклиста"
Че-ловечный фильм о вечном революционере.
Человек, которого не было
• Что ты за человек?
"Человек, которого не было" — Джоэла Коэна.
Чикаго
• All that Jazz
Вечно веселый мьюзикл "Чикаго".
Штольня
• Міністерство культури України та український трилер "Штольня"
Репортаж з прес-конференціїї від "Артхаус трафік".
Юрій Косін. Архітектор миті
• Вертикаль часу
"Крайне удачно. Очень успешно…"
• "Крайне удачно. Очень успешно…"
Интервью с генеральным продюсером Кинорынка "Молодость" Андреем Ризоль.
• Цензура у кіно
Фахівців кіногалузі коментують практику заборони фільмів у сучасній Україні.
Product placement
• Product placement — дело сложное...
А какой торговой марке отдает предпочтение Ваш киногерой?
Vaterland. Мисливський щоденник
• Під маскою легкого жанру
• Право на право
• Ключа до кохання немає
І знову п'єса (і вистава) про вічне — п'єса канадського драматурга Кароль Фрешет "Жан і Беатріса" в постановці Київського театру "Ательє 16" під назвою "Ключа немає".
• Три історії кохання Казанови
В основу вистави "Казанова" у виконанні театральної трупи "Ательє 16" (режисер — Ігор Талалаєвський) покладені драматичні твори Марини Цвєтаєвої.
• Чекання, тривалістю у вічність
Своє бачення п'єси "Чекаючи на Годо" С.Беккета продемонстрували литовський режисер Лінас Зайкаускас і театральна трупа "Ательє 16".
• "Скляний Звіринець". Пошуки сенсу у двох діях
Постановка Київського театру "Ательє 16", режисер — Ігор Талалаєвський.
• Елена Образцова: "Бог избавил меня от зависти…"
Интервью с оперной дивой.
• Вистава для тих, кому за 30
Ежен Йонеско "Стільці" в інтерпретації Д.Ц.Т.Д. + інтерв'ю з режисером та актрисою Ларисою Паріс.
• Три сестры военных лет
Малоизвестные страницы юности великого российского артиста Кирилла Лаврова — дебют в деревенском клубе на Вятке.
• Чорна драма
"Роберто Зукко" — остання п'єса Бернара Марі Кольтес, Режисер Дмитро Богомазов.
• "Белая ворона", или
Краткий очерк о революциях, девственницах и киевских антрепризах.
• "Весь Шекспир — за один вечер", или
Спектакль-микс от Виталия Малахова.
• "Приховане кохання", или Нестареющая "Элоиза"
Пьеса Эрика Эммануэля Шмидта "Загадочные вариации" в интерпретации Алексея Кужельного.
• "Весь этот маскерад…" 3
Драма Лермонтова как драма бесовщины. Интерпретация.
• Корейська намистинка
Попри всю екзотику того, що відбувалося на сцені, справжня "східність" відчувалася в іншому.
• Три сестры и две женщины
В Киеве игрались немецкий спектакль "К трем сестрам" и литовский "Шелк".
• "Весь этот маскерад…"
Лермонтов по прозвищу Маешка в анекдотах.
• "Крок до самих себе..."
Вистава "Палімпсест" за віршами та листами Василя Стуса: розмова з актрисою.
• "Весь этот маскерад…"
• Отец и сын, или Все его сыновья
|
Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
|
|
Олена РИБАЛЬСЬКА, Киев.
Жовтень 24, 2005 р., понеділок.
Безумовно знаковою подією для України став приїзд у 2003 році до Києва на Міжнародний кінофестиваль "Молодість" Софії Лорен. Окрім звичайної гордості від того, що вона до нас таки приїхала, нашим громадянам ще було цікаво й подивитися на жінку-легенду зблизька. А велика актриса, отримуючи слово, в першу чергу розповідала про своїх синів. Вона пишається власними дітьми, як і належить матері, та в присутніх подекуди виникало питання: "А чи не занадто?" Відповідь дала творча робота молодшого з її синів — Едоардо Понті, який став сценаристом та режисером фільму "Поміж нами" (оригінальна назва "Between Strangers", 2002).
Серед публіки було багато закоханих: наш глядач звик вважати усі фільми зі "старими кінозірками" підходящими для любовного побачення. Помилилися: для побачення тепер краще обирати нові фільми Єжи Гофмана. А "Поміж нами" — це складна драма про різні види насильства у сім'ї, де є не тільки текст (відеоряд), а й контекст та підтекст. І Психологія. Саме з великої літери. Бо вирахувати за голлівудською технологією абсолютно всі нюанси, щоб зробити таке кіно, не можливо: для такого фільму треба вміти відчувати свою тему, треба мати талант, гарний смак та небайдуже серце.
 |
Софі Лорен
|
Відомо, що люди з такими якостями з'являються завдяки духовній праці кількох поколінь. І Едоардові Понті до певної міри просто пощастило: його мати завжди обирала яскраві ролі у складних психологічних історіях, батько забезпечив йому гарну освіту та зв'язки у світовому кінобізнесі, а ласкаве південне сонце посилювало гостроту сприйняття. Зрештою, завдяки своїм батькам він зміг домогтися для свого другого фільму ко-продукції від канадських, штатівських та італійських кінобізнесменів, зміг запросити зоряний склад акторів (Софія Лорен, Міра Сорвіно, Дебора Ангер, Жерар Депардьє, Клаус Марія Брандауер, Піт Постлесвайт, Малколм Макдауел). Тільки він зміг вмовити Софію Лорен вдягти сиву перуку та зробити підкреслено старечий грим — бо такі речі кінодіви здатні зробити лише заради власних дітей. І саме стосунки батьків і дітей є основою темою цього фільму. Три сюжетні лінії є посланнями режисера світові. Не показуючи насильства як такого (замість "чорнухи" маємо лише розмови про важкі спогади персонажів), глядачу розповідають про трьох різних за віком, освітою, способом життя та способом мислення жінок, що намагаються розв'язати свої проблеми у стосунках з власними татусями. І тільки після цього героїням вдається подумати про власних дітей.
Перша з героїнь (у виконанні Софії Лорен) живе у не надто вдалому шлюбі з калікою. Він здається емоційно та інтелектуально обмеженим чоловіком, який нечесно виграє в здорових у карти та читає спортивні газети, сидячи в інвалідному візку. Він постійно психологічно принижує дружину (ця історія саме про психологічне насильство в сім'ї), а вона невідомо чому все це терпить, відпочиваючи душею тільки під час таємного малювання.
Спершу здається, що це банальна тема про життя митця-невдахи, але не все так просто. Виявляється, що коли героїня була неповнолітньою, вона готувалася до кар'єри скульптора та мріяла жити у Флоренції. Але несподівана рання позашлюбна вагітність змінила її долю. Моральні норми та честь родини молодий дідусь оцінив вище за щасливе життя дочки та онучки, тому віддав немовля чужим людям, і вже вони виховали з малої талановитого та успішного скульптора, що мріє про Флоренцію. А біологічна мати після такого насильства назавжди лишилася із скаліченою душею: вона добровільно взяла на себе тягар того способу життя, за яким у великому мегаполісі варто знати лише декілька кварталів (п'ятий ступень урбанізації).
Чоловік знущається з неї, здається, що він просто не здатен зрозуміти "душі високі поривання". Та коли він нарешті повірив в історію з дочкою, що втілила мрії матері, то продемонстрував такі глибини інтелекту та душевного болю, яких від нього ніхто не чекав. Він сказав: "Це не ти мені потрібна, а я тобі потрібен, щоб спокутувати твій гріх". І після цього віддав власні заощадження на поїздку дружини до Флоренції. Бо мрії необхідно втілювати. А її мрію втілити легше, ніж мрію каліки.
Друга сюжетна лінія розповідає про брутальне фізичне насильство в сім'ї (і тут лишається загадкою, як синові таких батьків спало на думку перейнятися цією темою). Героїня цієї історії — віолончелістка, виконавиця класичної музики, яка покинула дочку та лагідного чоловіка тому, що власне нещасливе дитинство не дає їй спокою: з в'язниці випускають її старенького батька, який колись забив її матір до смерті (на цю роль запросили, звичайно ж, Малколма Макдауела). Вона не зустрічає його з обіймами, але готує пістолет і пильно стежить за пересуваннями батька по місту.
Цілком зрозуміло, до чого штовхає її прагнення помсти, але зрештою вночі вона застосовує зброю для того, щоб врятувати батька від знущань хуліганів. Вона тягне його, геть побитого, у своє помешкання, вона лікує його нові фізичні рани, але не знає, як з ним розмовляти, бо її стара душевна рана не загоїлася. Вона не знаходить в собі сил для прощення, тому батько добровільно йде з дому бомжувати. Але для неї все змінюється, коли батько гине від рук все тих же хуліганів, рятуючи життя іншої жінки. Колись він забрав життя жінки, а тепер врятував життя жінки ціною власного життя — це і є та спокута, якої прагла від нього дочка. Після цього вона почувається вільною від власного минулого. Відтепер вона зможе щасливо жити з власною сім'єю. Саме до дочки повертається ця героїня, і навіть графік гастролей не зупиняє її у цьому прагненні простого сімейного щастя.
 |
Софі Лорен з сином Едоардо Понті.
|
Третя сюжетна лінія найскладніша та найнесподіваніша. Вона про наявність морального вибору у професійному житті та про аморальність суспільства, яке наявність цього вибору ігнорує. Батько героїні цієї історії є помітною людиною у світі транснаціонального медіа-бізнесу. Як і кожен батько, він прагне влаштувати гарну кар'єру для власної дитини. Його дочка любить фотографувати несподівані моменти життя і робить це настільки вдало, що одного разу її робота перемогла у чесній конкурентній боротьбі за право стати обкладинкою журналу "TІME".
Батько щиро радіє цьому успіху власної дитини (тим більше, що перший фотоапарат їй подарував саме він) і прагне, щоб дочка продовжила кар'єру у цьому ж напрямку: світ такий великий і в ньому так багато "гарячих точок", де можна зробити гарний знімок чужого горя. Він вже розписав для неї турне, але неслухняна донечка чомусь хоче їхати до Святої землі. Спочатку вона і сама не здогадується, що ж її тягне до Єрусалима, але потім вона зацікавилася подальшою долею тієї ангольської дівчинки, сльози якої через неї побачив увесь світ, і зрозуміла, що має покаятися. Бо у палаючому ангольському селі вона мала вибір: або врятувати від смерті дитину, батьків якої було щойно вбито, або зробити знімок, який гарантує їй чудову кар'єру та заможне майбутнє у західному світі.
 |
Софі Лорен з чоловіком Карло Понті
|
Більш за все її мучить той факт, що, маючи декілька секунд для роздумів, вона, не замислюючись, почала знімати. Можливо, нам, слов'янам, її страждання видаються закономірними, бо більшість з нас, не замислюючись, рятувала б дитину: такий вибір — це частина нашої культури, нашого менталітету, нашої звички врешті решт. Але для так званої "сучасної західної людини" це взагалі нова проблема, яку ще треба осягнути. Бо той вибір, який робить кожен військовий репортер, ще ніколи не ставав для пересічного західного громадянина предметом громадського обговорення чи загальновідомих філософських студій, предметом медичних досліджень чи, тим більше, предметом мистецтва, на який перетворив його Едоардо Понті. В його фільмі героїня робить свій запізнілий вибір: вона відмовляється від кар'єри фоторепортера і їде саме туди, куди прагне її душа. І в цьому є ще одне послання від Едоардо Понті західному світу: справжня дорослість наступає не тоді, коли діти переїжджають жити окремо від батьків, а тоді, коли діти перестають жити за батьківським сценарієм.
Проте, сюжетні лінії, хоча вони і є посланнями для західного світу, швидше впливають на пересічного глядача, який сприймає все на емоційному рівні. А для інтелектуалів Едоардо Понті заклав естетські цікавинки серед "зайвих" рухів героїв: виловлювати їх з відеоряду — це справжня насолода. Так, приміром, батько-космополіт з дорослою дочкою спостерігає у східному ресторані за приготуванням їхнього обіду і пускає слинку на шматочок підсмаженої цитринки: цей шматочок — не просто рідкісний вид суши, а символ поверховості їхнього життя, бо вони хоч і використовують можливість їздити по всіх усюдах, але до жодної культури не пристали, ні в які речі не вдумуються глибоко. Живе виконання Бетховена переривається нахабним телефонним дзвінком, але це не натяк на війну культури й цивілізації: виконання було безбарвним і бездарним, і тільки дитячий голосок у телефонній слухавці привніс фарби життя у сіре помешкання віолончелістки. Вночі зграйка підлітків намагається забити на смерть старого вбивцю, мотивуючи свою цікавість до забороненого процесу тим, що їхня жертва "не людина, а лише бомж", та й ніхто його не рятуватиме, бо в стіні немає вікон: але на тій стіні невідомий шанувальник стріт-графіті зобразив аж два давньоєгипетських "божих ока" Wadza — то чи справді боги спостерігають за нами, якщо у той же час до тієї ж стіни прийшла дочка вбивці з пістолетом?..
Далеко не кожен сценарист здатен впоратися аж з трьома сюжетними лініями. Та Едоардо Понті, здається, впорався легко, наче граючись. Щоб ці лінії не заважали глядачеві, увесь фільм три героїні просто ходять одна повз одну. Гарна ідея, якісний монтаж — і комп'ютерні спецефекти не потрібні для того, щоб глядач був задоволений. Зустрічаються та знайомляться жінки тільки наприкінці фільму: в кав'ярні аеропорту, куди кожна приїздить у гонитві за Мрією, лишився тільки один вільний столик, тому вони змушені розділити на трьох передчуття свого щастя. Нарешті вони посміхаються: їм добре, глядачеві також.
Але звідкись закрадається передчуття небезпеки: не одноразово обдурений голлівудськими сценарними схемами, глядач побоюється, що зараз йому скажуть, що там, на екрані, сьогодні 11 вересня 2001 року… Але ні, такої банальності та прогинання перед штатівськими інвесторами естет Едоардо Понті не допустив. Навпаки, глядача правильно виводять на катарсис через безтурботний сміх спочатку дівчинки, а за нею й усіх трьох героїнь картини. Ця дівчинка, між іншим, протягом фільму з'являлася на очі кожній з героїнь: вона плакала, співала, а вже потім сміялася. І в цьому Едоардо Понті доповнив самого М.Достоєвського: тепер окрім сльози дитини мірилом може бути спів дитини та сміх дитини. І все це разом робить цей фільм справжнім святом для інтелектуалів-естетів. Це — свято поміж нами.
Ця стаття у скороченому вигляді була надрукована в журналі "Кіно-Театр" №1 за 2004 рік на с.37-38.
|
