архів статей

можна подивитися тут



анонси статей

CHERNOBYL ™

14 грудня 2006 року, в День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, подивився виставу "Чорнобиль ТМ", спільну роботу харківського театру "Арабески", EcodomArt з Мінська і театру "Бюро Подорожей" з Познані. Постановку було здійснено в приміщенні Культурно-мистецького центру університету "Києво-Могилянська Академія".
докладніше тут

АНГЕЛЬСЬКЕ ОСІННЄ КОХАННЯ

Після кількарічної перерви, коли на "Молодості" не були представлені українські повнометражні дебюти (бо жодного такого не було знято), нарешті з'явився наш фільм, знятий молодим режисером Аланом Бадоєвим, відомим своїми музичними кліпами. Його назва — "Orangelove", викликає цілком конкретні асоціації з революційними подіями. Але насправді стрічка зовсім не про помаранчеву революцію, вона навіть не є основним тлом для зафільмованої історії.
докладніше тут

СЕРЙОЗНІ СТУДЕНТИ

Дивно, але при перегляді студентських фільмів конкурсної програми "Молодості", постійно бентежила думка, що представлене кіно — зовсім не молоде за духом. Очікуєш, що їхнє кіно буде фонтанувати експериментами, гумором, коханням, нетривіальними думками. Натомість цьогорічна добірка студентських робіт це уособлення серйозності, класичность виконання, реалізму, ніякого хуліганства або хоча б веселої гри. Загалом на конкурсі було представлено 25 стрічок з 17 країн світу, серед яких — Франція, Великобританія, Німеччина, Італія, Польща, Ізраїль, Румунія, навіть такі далекі краї, як Південна Корея, Індія і Австралія.
докладніше тут

ТРУДНОЩІ СПІЛКУВАННЯ

Короткий метр має певні перваги перед повометражним кіно. Адже саме в коротких фільмах, хронометраж яких обмежений, режисерам часто вдається концентровано висловити думку, досягти більшої виразності. Власне, найбільше стрічок — 27 (переважна більшість з них — з Європи), змагалося саме в конкурсі короткого фільму. Загалом, вони продовжували тенденцію, що спостерігалася на "Молодості" ще пару років тому, — повернення до оповідного, неквапливого, традиційного за формою кіно.
докладніше тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Нехолодний "Айсберг" в кіноокеані

Катерина ТАРЧЕВСЬКА, Київ.
Грудень 25, 2006 р., понеділок.

Фестивальне неординарне кіно — поки що не дуже частий гість в численних київських кінотеатрах. Хоча один з найстаріших київських кінотеатрів — "Жовтень", регулярно включає в свою афішу щось кіноделікатесне, спеціально для наших кіногурманів. Нещодавно у його афіші з'явився взагалі вкрай рідкісний птах — фільм-учасник Київського міжнародного кінофестивалю "Молодість" — 2005, який, до того ж, здобув звання найкращого повнометражного фільму (адже учасники конкурсної програми "Молодості" вкрай рідко потрапляють у наш прокат). Йдеться про бельгійську стрічку "Айсберг" (реж. Фіона Гордон, Домінік Абель, Бруно Ромі).

Пригадую, як цей своєріднй фільм вразив мене ще на конкурсному перегляді "Молодості" — настільки він випадав із основного потоку фестивальних стрічок. (До речі, так само приємно вразила і трійця режисерів, які на церемонії закриття минулорічної "Молодості" невимушено намагалися розмовляти українською мовою.)

Чомусь закріпився стереотип, що некомерційне незалежне кіно — це в більшості своїй має бути важке психологічне кіно, яке відображає складні життєві ситуації або досліджує невідомі сторони (найчастіше — темні) людської особистості. Виявляється, що фестивальний фільм може бути... комедією. Особливо, якщо він звертається до трохи призабутого жанру комедії абсурду, сповненої м"якого гумору і кумедних знахідок. До того ж, на відміну від надто багатослівних сучасних фільмів, "Айсберг" — практично без слів, та вони особливо й не потрібні. Майже всі комічні сцени — "мовчазні", що нагадує добрі старі "німі" комедії.

Сюжет "Айсбергу" досить простий. У стрічці йдеться про звичайну жінку, яку звуть Фіона — менеджера фаст-фуду і матір сімейства, яка випадково зачинилася у кімнаті-холодильнику рідного закладу і провела там ніч (причому її родина навіть не помітила її зникнення). Після цієї пригоди у неї з'явилося нав'язливе бажання побачити справжній айсберг. Вона тікає від сім'ї і роботи, потрапляє в маленьке приморське містечко. З нього вона разом з глухонімим моряком відпливає на його яхті з красномовною назвою "Титанік" на пошуки айсберга. Та за Фіоною вирушає її чоловік, в якому прокинулися любов і ревнощі. Зрештою все завершується добре — щаслива Фіона знаходить омріяний айсберг, чоловік — Фіону, яхта "Титанік", ясна річ, тоне, а моряк починає чути і отримує собі дружину — дівчину з північного племені, яка підібрала на своє суденце цю дивну компанію мореплавців.

Насправді ця комедія не така проста, як може здатися на перший погляд. Адже режисери фільму (які, до речі, виконали головні ролі у своєму творінні, а Фіона Гордон отримала приз на "Молодості"-2005" як краща молода актриса), іронічно, невимушено, без моралізування, висміяли чимало сторін сучасного життя. Це рутинність і нудота забезпеченого існування, коли людей нічого не цікавить окрім їхніх домівки і роботи, коли в їхньому житті немає місця для мрій та приємних несподіванок. Це і байдужість у стосунках навіть з близькими — чоловік згадує про існування дружини тільки коли вона надовго втікає і відмовляється повертатися додому. Власне, майже повна відсутність розмов і діалогів у фільмі свідчить про те, що люди не чують і не розуміють одне одного. У такій ситуації втеча від обридлого життя за своєю мрією сприймається як божевілля. Зате таке божевілля потім приносить ні з чим непорівнюване ейфорійне щастя.

Щиро дякуємо кінотеатру "Жовтень" за люб'язно надану можливість переглянути фільм.