архів статей

можна подивитися тут



анонси статей

СЛАВКА UNLIMITED

Письменниця Галина Ткачук у книзі "Славка" несподівано виявила цілий незвіданий літераторами-скарбошукачами край, в який можна потрапити без шкоди здоров'ю та психіці. Як виявилося, проглядаючи світ очима семи-десятирічної дитини, можна побачити в ньому такі чарівні речі, яскраві образи й гротескні поєднання, які доросла не зможе ні витворити, ні побачити "під кайфом", як би не старалася.
докладніше тут

ПОГЛЯД НА СВІТ ІЗ ЮНОСТІ

Книжка Петра Яценка "Повернення придурків" та роман Галини Пагутяк "Королівство" дуже схожі. Обидва твори являють, так би мовити, дитячий — тобто простий, наївний і водночас ґротескно-іронічний погляд на суспільне життя-буття.
докладніше тут

"ХУЛІГАН" І "КАПІТАЛІСТ"

11 та 12 жовтня в київському кнайп-клубі "Купідон" пройшли вечори-презентації нових книжок — "Хулігани" та "Капітал" двох відомих і водночас контраверсійних українських письменників — Юрія Покальчука та Сергія Жадана.
докладніше тут

РЕКЛЯМА САМОГО СЕБЕ

Вийшла нова книжка "повного неґативатора" від постмодерної укрсучліт ІБТ (Ігора Бондаря-Терещенко)"Автогеографія".

Найрозповсюдженішою ж думкою про ІБТ залишається міф про відсутність у нього будь-якої толерантності по відношенню до текстів, які він розглядає, і брак такту по відношенню до їхніх авторів. Критика критикують за те, що він когось критикує. Це за ситуації, коли ІБТ майже сам тягне вітчизняне літературознавство геть від звичного міфологізаторства його функцій. Та будемо чесні: передражнювання, панібратство, зверхність — прикмети його письма.
докладніше тут

"І НА ТІМ РУШНИЧКОВІ..."

5 жовтня в кнайп-клубі "Купідон" пройшла презентація нових книжок Тані Малярчук "Як я стала святою" і Олега Криштопи "Кохання, секс і смерть — гарантовані". Головна інтрига вечора полягала, втім, у представленні читацькій публіці не тільки нових книжок, а й, так би мовити, нової ланки літературного "виробництва", іронічно пойменованої в афіші як "Сімейний дует "Рушничок".
докладніше тут

"ТРЕБА ЛЯГТИ ПІД АУДИТОРІЮ..."

Інтерв'ю з керманичем молодих українських поетів — Стронґовським.

Поезія має бути чутною, для того, щоб їй бути чутною, вона має набувати тих форм, які здатне сприймати суспільство, яке виросло на кліпах, на МTV, на "Сімпсонах" зрештою. Щоб воно впізнавало знайомі ритми, знайомі емоції, які їй відомі з кліпів та музики, і відповідно на це реагувало. Ми вже маємо позитивний ефект від того, що в поезію прийшов слем.
докладніше тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Вечірка, подарунки, тортик і ... "Сумно"

Євген ПОВЕТКІН, Київ.
Жовтень 23, 2006 р., понеділок.

19 жовтня 2006 року в мистецькому кнайп-клубі "Купідон" інтернет-портал "Сумно", присвячений українській культурі та мистецтву, відсвяткував свій перший день народження.

Користуючись нагодою, ми щиро вітаємо наших колег і бажаємо їм міцного здоров'я, творчих злетів та конекту, що ніколи не падає! Ми постараємося разом з вами йти до нашої спільної мети — помалу створювати таке інформаційне поле, щоб про кожну нову цікаву українську книжку, музичний альбом, віддубльований кінофільм, художню виставку можна було почитати в Мережі щось справді посутнє...



письменниця Марина Соколян
Тепер трохи про сам захід. Перш за все, вкотре наочно показав, що українській сучасній літературі вже давно тісно в підвалі, навіть у такому колоритному, як кнайп-клуб "Купідон". Місця, як завжди, було малувато, до виступів Анатолія Дністрового доводилося прислухатися. На жаль, найбільше не повезло чарівній Марині Соколян, яка мала нещастя відкривати вечірку — за шумом та переміщеннями публіки було майже не чути, як вона читала свої вірші.

Ситуація з чутністю кардинально виправилася тільки тоді, коли на сцену вийшла "епатажна парочка" — . Карпа нарешті змогла віднайти в кутку сцени другий мікрофон, який виявився незрівнянно краще за перший. От тільки жаль, що сталося це аж коли "екватор" вечора вже було перейдено...

Справжні окраси вечора — дві казочки, розказані лірником Сашком (Олександром Власюком) та музичний виступ гурту "Тінь сонця". Щоправда, й тут особливості приміщення пішли не користь насолоді слуханням, бо прохід до бару та, пардон, туалету були якраз поруч із сценою, і постійний рух не надто сприяв заглибленому слуханню... Але то все, зрештою, дрібниці. Всім палким прихильникам укрсучліту доводилося йти ще й не на такі жертви... Спасибі за пригощання тортом на завершення вечірки!



лірник Сашко, він же — Олександр Власюк
Подія сама по собі — перша річниця народження спеціалізованого й доволі репрезентативного порталу української культури — наштовхує на радісні й трохи сумні роздуми. По-перше — про те, яким все-таки великим благом для неї, тобто для укркультури, став Інтернет. Вдивляючись в радісні молоді обличчя "сумновців", я мимоволі думав егоїстично — як би нам з друзями в такому віці, як вони, та таку штуку, як Мережа...

Живучи та навчаючись у невеликому східноукраїнському містечку Бердянську, максимум, що ми могли тоді зробити — це величезну факультетську стінну газету та сценарій короткометражного фільму для бердянського телебачення, який так і не був узятий в роботу. А от нині хлопці дівчата вже з першого курсу можуть долучатися до справжньої, а не якоїсь все-таки "підготовчої" роботи, здобувати "бойовий" досвід, набагато цінніший за наш тодішній...



Богданчик, він же — Богдан Логвиненко, він же — головний редактор часопису Sumno.com
Радісно, що завдяки Інтернету, зокрема, і порталу "Сумно", з'явилося місце, де можна поділитися враженнями від прочитаної книжки, прослуханого альбому чи переглянутої кінострічки — тоді, десять років тому, нам цього страшенно бракувало.

Та й сумного в роздумах про "Сумно" (даруйте за каламбур) вистачає. Хоча б тому, що ця сторінка з огляду на її репрезентативність та наявність повноцінного арсеналу сервісів сучасного Інтернету, включно з форумом і мережевим щоденником, існує тільки один рік, що просто не надається до порівняння з нашими сусідами поляками або росіянам. Незважаючи на безсумнівні успіхи "Сумно" і , ну й ще кількох інтернет-сторінок, кількість авторів, залучених до сегменту мережевих україномовних видань про культуру, залишається мізерною.

Звідси випливають і всі недоліки таких видань: часто невисока якість матеріалів, "передирання" статей одним ресурсом в іншого, інколи занадто тривала перерва між виходом книжки (альбому, фільму) та появою кваліфікованої рецензії на неї, м'яко кажучи, нечаста оновлюваність дуже багатьох сторінок. Та, незважаючи на все це, роль інтернет-видань про культуру, як на мене, неоціненна, особливо в умовах не надто успішної державної політики в цій галузі. Завдяки їм громада може безпосередньо підтримувати своїх митців — якщо не фінансово, то принаймні інформаційно.

Тому гарного вам вашого нового року, "Сумно"!

Автор фотографій Андрій Ващенко