анонсы статей

ЧОРНА ДРАМА
"Роберто Зукко" — остання п'єса Бернара Марі Кольтес, Режисер Дмитро Богомазов.

Абсолютно зелені актори не грають людей, вони — маски. Їм, цим маскам, страшно й погано жити у світі, на цій чорній-чорній сцені. Вони говорять в зал, відчужено, надривно, і тому не чують одне одного. А вихід для кожного є — така собі майже бажана чорнота небуття.

полный текст здесь

BILLBOARD КАК ЗЕРКАЛО СЕКСУАЛЬНОЙ РЕВОЛЮЦИИ

Пять новелл "Сексуальной зависимости" — добротное и всестороннее исследование сексуального. При такой насыщенности собственно интимные сцены выполнены лирично и музыкально, никакого порно.

полный текст здесь

ШЕКСПИР ПОД МУЗЫКУ ХИП-ХОПА

Римейк, драки, хотя и восточные, — лично я не особо жалую такие кинопроекты. Но вот парадокс — "Ромео должен умереть", выполненный именно в таком стиле, понравился. Есть в фильме мягкое очарование, и причина тому — невысокий китайский Ромео — Джет Ли — с обворожительной улыбкой.

полный текст здесь

ALL THAT JAZZ

Прошло уже три года со времени появления "Чикаго", а этот голливудский мьюзикл смотрится все также "на ура". Почему? Да потому что это двестипроцентное шоу. И беззаботные и залихватские мелодии — здесь главное, вся остальная мораль — от лукавого.

полный текст здесь

ПИР ВАМПИРА

Один нюанс подстерегает современного зрителя: то, что должно было бы вызывать ужас в фильме 80-летней давности, иногда вызывает смех. Понятно, надо уметь смотреть немые фильмы и бережно относиться к тогдашним приемам. Но, может быть, в этом и есть ключ к избавлению от страхов.

полный текст здесь

"Я ВИЖУ ТО, ЧЕГО НЕ ВИДИШЬ ТЫ…"

Мир "нормального" человека существенно отличается от мира "ненормального" тем, что он намного запутаннее, в нем много ненужных условностей и правил, — в нем сложнее жить.

полный текст здесь

НА "ВЕСЕННЕМ МЕТРО" — К СВЕЖЕСТИ ЧУВСТВ

О безусловной сложности человеческих отношений кричит каждый кадр. Можно сказать, что "Весеннее метро" — это фильм о том, как все сложно сплетено и запутано в чувствах и привязанностях.

полный текст здесь

"СУМАСШЕДШИЕ ГОНКИ"

Сюжет "традиционно-гоночный": поражение, победа, кубки, фото на память… Все, можно сказать, заезжено до не могу. НО — малыш Херби настолько обворожителен, что не полюбить его не возможно.

полный текст здесь

архив статей о кино и театре

можна подивитися тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
"Горілка-лимон"

Сергій ПРОСКУРНЯ, режисер, керівник Міжнародного театрального фестиваля "Мистецьке березілля".

Вересень 21, 2005 р., середа.

"Горілка-лимон", режисер Хінер Салеем.

Смак. Це перше, що виникає під час титрів: спрацьовує підсвідомість, у рецепторах відбуваються непереборні процеси і ти відчуваєш смак лимонної горілки, яку ти пив колись ще у студентські часи.

Кіоск, чи то власне бар, який стоїть на перехресті доріг, мені нагадує отой казковий камінь: ліворуч підеш — друга загубиш, праворуч підеш — кохання втратиш, прямо підеш… Наївна та слабка драматургічно історія, яка вражає своєю простотою та чистотою. Симпатії до героїв виникають відразу. І не треба вишукувати асоціації з грузинським кіно 60-х або з Кустурицею. Адже система символів та метафор цього курдського кіна вражаюча та оригінальна: кожен забуває (полишає, губить) на дорозі свої сідельця. Образ смерті поєднаний з гумором вже в перших кадрах — звільнення від шаблонів.

Будуть багато писати (говорити) про символ снігу та парадокси шансону від Сальваторе Адамо, про елегантність співочого водія та трагізм співачки на весіллі. Я ж хочу кричати про того вершника, який пронизує стрічку своїм скоком, який несе в собі символи лицарства, високого кавказького духу, естетичної традиції (поезія Лермонтова або ж картинка на пачці цигарок "Казбек"), насправді ж є постійним нагадуванням: смерть поруч.

Тоді виникає непереборне відчуття відчаю: наша, українська, ментальність нічим практично не відрізняється від ментальності курдів (у цьому фільмі?!). Ми так само приречені зривати зірочки з погонів іноземного війська та продавати свою, матеріалізовану в особистих речах, пам'ять. Ми приречені яро торгуватися, але згодом — віддавати своє кровне за безцінь. Ми приречені на тихе останнє в житті кохання, яке народжується від самотності.

Інші відгуки про фільм "Горілка-лимон" можно прочитати на сайті Артхаус трафік.

Это интересно. Недавно был переиздан первый фильм из коллекции "Артхаус Трафик Home Video" (совместный проект компаний "Музыкальный центр" и "Артхаус трафик").