про нас контакти наші автори листування

Інтернет-часопис про культуру

22 березня, 2016
Головна Афіша Арт Книжки Кіно та театр Музика Цікаве


архів статей

можна подивитися тут



анонси статей

ТОЧКА НЕПОВЕРНЕННЯ ДО ЖИТТЯ
Євген ПОВЄТКІН

Будь-яка дорога, скільки б довго нею не довелося простувати, неминуче завершується зупинкою. Дорога головного героя фільму перуанської режисерки Клаудії Льоси, що має назву "Мадеінуса", обривається цілком несподівано. Водій вантажівки привозить його до малесенького містечка, загубленого десь далеко-далеко в Андах, і каже: все, не повезло, дороги далі немає, річка розлилася.
докладніше тут

CHERNOBYL ™

14 грудня 2006 року, в День вшанування ліквідаторів аварії на ЧАЕС, подивився виставу "Чорнобиль ТМ", спільну роботу харківського театру "Арабески", EcodomArt з Мінська і театру "Бюро Подорожей" з Познані. Постановку було здійснено в приміщенні Культурно-мистецького центру університету "Києво-Могилянська Академія".
докладніше тут

АНГЕЛЬСЬКЕ ОСІННЄ КОХАННЯ

Після кількарічної перерви, коли на "Молодості" не були представлені українські повнометражні дебюти (бо жодного такого не було знято), нарешті з'явився наш фільм, знятий молодим режисером Аланом Бадоєвим, відомим своїми музичними кліпами. Його назва — "Orangelove", викликає цілком конкретні асоціації з революційними подіями. Але насправді стрічка зовсім не про помаранчеву революцію, вона навіть не є основним тлом для зафільмованої історії.
докладніше тут

СЕРЙОЗНІ СТУДЕНТИ

Дивно, але при перегляді студентських фільмів конкурсної програми "Молодості", постійно бентежила думка, що представлене кіно — зовсім не молоде за духом. Очікуєш, що їхнє кіно буде фонтанувати експериментами, гумором, коханням, нетривіальними думками. Натомість цьогорічна добірка студентських робіт це уособлення серйозності, класичность виконання, реалізму, ніякого хуліганства або хоча б веселої гри. Загалом на конкурсі було представлено 25 стрічок з 17 країн світу, серед яких — Франція, Великобританія, Німеччина, Італія, Польща, Ізраїль, Румунія, навіть такі далекі краї, як Південна Корея, Індія і Австралія.
докладніше тут

ТРУДНОЩІ СПІЛКУВАННЯ

Короткий метр має певні перваги перед повометражним кіно. Адже саме в коротких фільмах, хронометраж яких обмежений, режисерам часто вдається концентровано висловити думку, досягти більшої виразності. Власне, найбільше стрічок — 27 (переважна більшість з них — з Європи), змагалося саме в конкурсі короткого фільму. Загалом, вони продовжували тенденцію, що спостерігалася на "Молодості" ще пару років тому, — повернення до оповідного, неквапливого, традиційного за формою кіно.
докладніше тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Побачити Париж і... закохатися

Катерина ТАРЧЕВСЬКА, Київ.
Березень 19, 2007 р., понеділок.

Нещодавно кінотеатр "Жовтень" презентува чергову цікаву і неординарну прем'єру — фільму "Париж, я люблю тебе!". Власне, це не зовсім звичайна стрічка, а кіноальманах, який складається з 18 короткометражних новел, знятих 22 режисерами з різних країн світу. Цей фільм був основним у програмі "Особливий погляд" на Канському кінофестивалі, а в Україні, до цієї прем'єри, його бачила досить обмежена кількість людей — на відкритті 36-го кінофестивалю "Молодість".

Ідея такого кінотвору не нова — у 1965 році шість режисерів "нової хвилі", серед яких були Ромер, Шаброль і Годар зняли альманах "Оглядаючи Париж". У 1984 вийшов ще один — "Оглядаючи Париж: 20 років по тому". І от знову, через 20 років — третя спроба показати сучасний, змінений Париж. Яким же постав Париж, за традиційним визначенням — улюблене місто романтиків і закоханих, перед глядачами? Адже він значно змінився з роками, і якщо вірити творцям альманаху, став справжнім Вавілоном.

Склад авторів фільму вражає — серед них багато відомих режисерських і акторських імен. Кототкометражні частини альманаху зняли Том Тиквер, Гас Ван Сент, брати Коени, Уес Крейвен, Альфонсо Куарон, Александр Пейн та багато інших. Актори, які зіграли у фільмі, теж зірки — Фанні Ардан, Наталі Портман, Жюльєт Бінош, Жерар Депардьє, Стів Бушемі, Елайджа Вуд та інші.

Власне, ця стрічка — не зовсім про Париж. Хоча кожна її новела має назву района або відомого куточка цього міста, автори фільму практично уникають показу туристичних принад міста. Це, скоріше, замальовки з життя його мешканців, і в кожному сюжеті втілена історія любові. Всі герої зустрічають і переживають її зовсім по різному, адже йдеться не тільки про кохання між чоловіком і жінкою, а й про любов до дитини, батьків, спогадів, міста. Любов кожному з них дарує моменти відчаю і щасливі миттєвості, які і складають ауру дивовижного міста — Парижа...

Звичайно, що як і будь-який кінозбірник, фільм вийшов неоднорідним, із сильнішими та слабшими фрагментами. Хоча практично кожен з них знайде свого глядача. Але мало у сюжетах, скажемо так, саме французького духу Парижа, як це не парадоксально звучить. Це і зрозуміло, адже як велике європейське місто він нині населений представниками різних народів і рас. Тож інколи здається, що розказана кіноісторія може відбутися будь-де, не обов"язково в Парижі. Тим не менше, в багатьох з цих оповідей відчувається дух французького кіно — з його ліричністю, іронічністю, витонченим гумором, драматизмом і парадоксальністю.

Отже, здійснимо невеличку подорож кіноПарижем... відомим і невідомим, з його славетними місцинами і незнайомими районами, історіями любові, які там зароджуються і розвиваються... На Монмартрі випадково знайомляться самотні чоловік і жінка, і розуміють, що саме один одного вони так довго чекали. На набережній Сени виникає симпатія між французьким хлопцем і дівчиною-мусульманкою, в кварталі Маре — між юнаками, французом та іноземцем, а на Пляс Пігаль п"єса про кохання міцно вкорінюється в життя двох вже немолодих актора і актриси...

Є й драматичні історії. Про чоловіка, який знову закохується у свою смертельно хвору дружину і переживає з нею щасливі моменти в останній раз. Про молоду маму, яка змушена залишати свою дитину і заробляти на життя, доглядаючи чужу дитину багатих батьків. Про пораненого хуліганами негра і медсестру-негритянку, які зустрілися вдруге за трагічних обставин. Про родину, яка втратила сина...

Не обійшлося в кіноальманаху і без несподіваних за сюжетом та навіть комедійних новел. Серед несподіваних — історія про кохання молодої актриси та сліпого юнака — драма, що зав"язується на початку через нерозуміння, зрештою щасливо вирішується. Закохані, які сваряться, прогулюючись кладовищем Пер-Лашез, примирюються завдяки... примарі Оскара Уайлда Дивні чоловік і жінка, які обговорюють свої відносини, виявляється не закоханою парою, як здалося на початку, а батьком і дочкою. Немолоде подружжя, що розлучається, витончено жартує над новими захопленнями своєї колишньої половини, відчуваючи сум за кращими роками, що вже минули. На тлі Ейфелевої вежі розгортається чудернацьке кохання усміхнених мімів. Та й взагалі, в Парижі можливе навіть кохання між людиною і... вампіром, які у фіналі насолоджуються кривавими поцілунками. Найсатиричнішою виявилася історія про скромного туриста, який сидячи в метро на станції "Тюільрі", став жертвою любовних ігрищ французької божевільної парочки — власне тут міф про "місто закоханих" перевернутий догори дригом.

Практично всі сюжети по своєму цікаві та захоплюючі, можливо, найяскравіші, на мою думку — новела Тома Тиквера про акторку та сліпого хлопця, знята у його фірмовій "кліповій" манері, невимушена і майстерна сатира про туриста братів Коенів та легкий гротеск про кохання мімів Сільвена Шоме.

А об'єднує всі ці зовсім різні за характером та стилем кінооповіді остання новела — про немолоду американську туристку, яка після багатьох років мрій потрапити до Парижа їде туди, насолоджується кожною хвилиною перебування в ньому і нарешті відчуває справжнє диво — на її любов Париж відповідає їй взаємністю...

Дякуємо кінотеатру "Жовтень" за надану можливість переглянути фільм

Світлини Парижа можна подивитися тут. Автор: Антон СОЛОМУХА.
© 2005–2016. kut.org.ua
Інтернет-часопис про культуру
Усі права застережено
Редакція може не поділяти думки авторів.
При використанні наших матеріалів посилання на інтернет-часопис "kut.org.ua" обов'язкове
Скринька для листування: text@kut.org.ua