анонсы статей

НЕОБЫЧНАЯ "БЛИЗОСТЬ"

Что может быть такого необычного в том, что весь фильм две пары влюбленных выясняют между собой отношения? Ответ в фильме "Близость".

докладніше тут
ГЕНЕРАЛЬСКАЯ ДОЧКА И ЕЕ ВОДИТЕЛЬ

Возможно, Павел Чухрай хотел повторить головокружительный успех "Вора", с которым в некоторых местах "Водитель для Веры" довольно-таки схож. Однако до "воровского" уровня фильм немного не дотягивает. Именно фильм, а не игра актеров — потому что Богдана Ступки, как всегда, на коне, на этот раз с генеральской уверенностью. .

докладніше тут

ЗАКОХАНИЙ КАЗАНОВА

Шведський режисер Лассе Хальстрем ("Шоколад", "Незакінчене життя") створив фільм, який мусить утамувати спрагу романтики. "Казанова" — це гімн вірності та коханню у голівудсько-рожевому значенні цих слів.

докладніше тут

ВЕРНУ НА МИГ ВОСПОМИНАНЬЕ!

Герой картины Криса Нолана "Помни" Леонард Шелби страдает потерей кратковременной памяти. Каждый день ему приходится приспосабливаться к действительности по системе, разработанной им самим, — это причудливые татуировки-записи по всему телу и поляроидные фотографии с комментариями.

полный текст здесь

О СВОИх2000

Интервью с авторами фильма "Пыль".

Где-то в Хабаровске, Архангельске, Новосибирске, в это время сидели люди, которых мы тогда еще не знали, и было некоторым из них 12-13-14 лет. А мы просто знали, что в этом оккупированном мире, должны где-то быть свои, и они будут рады увидеть, то, что мы показываем. Мы обязательно должны подать им весточку, несмотря ни на что.

полный текст здесь

"ДЕННА ВАРТА": ЧИ ВАРТО ДИВИТИСЯ?

Долгожданное продолжение истории противостояния Светлых и Темных сил, именуемое "Дневной Дозор", громко стартовало на широких экранах 1 января, заявив о себе как о первом фильме 2006 года.

полный текст здесь

ХРОНИКИ ШКАФА

В последний уик-энд 2005 года на экраны страны вышел фильм, созданный по мотивам книги Клайва Льюиса "Хроники Нарнии". Эта работа стала книгой его жизни. Всего было написано семь книг, каждая из которых являлась логическим продолжением предыдущей.

полный текст здесь

архив статей о кино и театре

можна подивитися тут



Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
Справжнє англійське кіно

Оксана ПЕТРИЧЕНКО, Київ.
Січень 23, 2005 р., понеділок.

Перед тим, як побачити фільм "Гордість та упередження", я дуже багато чула про нього позитивного — і знято чудово, і акторів підібрано досить вдало, і британський акцент (в оригінальній версії) вартий цілої купи американської кінопродукції. "Чи може бути так насправді, чи щось тут не так?" — з такими думками довелося вирушати на перегляд.

Власне, картина Джо Райта є вже шостою (після робіт 1938, 1952, 1968, 1980 та 1995 рр.) екранізацією знаменитого роману Джейн Остін, перший варіант якого (із назвою "Перші враження") написаний у 1797 р. Сценарій безоплатно, передавши гонорар фондові Джейн Остін, написала Емма Томпсон, яка одну зі своїх найкращих ролей зіграла в іншій екранізації твору британської письменниці — "Розум і почуття". Стосовно вибору претендентки на роль головної героїні відомо, що режисер від початку був проти запрошення Кіри Найтлі, вважаючи її занадто привабливою, однак змінив думку після особистої зустрічі, зрозумівши, що характер дівчини чудово пасуватиме Елізабет Беннет. І дійсно — у парі з Метью Макфейденом вони створюють дует, якому віриш, за яким цікаво спостерігати.

Серед строкатого розмаїття родини Беннетів особливу кількість прихильників у фільмі здобула матуся — типова англійка, з одвічними нервами й турботою про влаштування заміжжя п'ятьох дорослих дочок. Вона може підслуховувати під дверима, вдавати хвору, прокручувати справу не надто делікатно, але все це з виразною мімікою й промовистими фразами. Містер Беннет видався мовчазним і трохи відстороненим, але все заради кадру у напівмушкетерському капелюсі та фінальної репліки з посмішкою Чеширського кота.

Мушу зізнатися: відтворення колориту Вікторіанської епохи з постійними уклонами й реверансами (навіть попри мою любов до довгих суконь та стрічок) спочатку, поки не звикнеш, дещо заважає. До того ж, пейзажні сцени є аж надто кіношними — приміром, фінальне зображення болота провокує на очікування щонайменше собаки Баскервілей, а не освідчення закоханих.

Як би там не було, фільм є доволі органічним, справжнім у найкращому розумінні, а дві години перегляду спливають швидко та непомітно (скажімо, можна багато говорити про екранізацію "Мастера та Маргарити", але на годинник-таки всі час від часу поглядали). Але якщо ви опинилися в кінотеатрі у супроводі чоловіка, не дивуйтеся, коли, щиро й безпосередньо сприймаючи перебіг сюжету, він у кінці неодмінно вам скаже: "Ну, це ж типово жіночий твір".

Фото з http://www.kinopoisk.ru.