БОЕВОЙ "НУАР" ХХI ВЕКА
Пусть "Счастливое число Слевина" и называют смесью Тарантино с Гаем Риччи, тем не менее, можно с полной уверенностью заявить, что это вполне самостоятельный фильм в подобном жанре. МакГигану удалось создать по-настоящему гремучую смесь фильмов "нуар" 40-х и драйвового экшна 2000-х.
докладніше тут
ПАРАШЮТИСТЫ УМЕЮТ ПАДАТЬ
После просмотра двух первых украинских блокбастеров — "Прорвемся" и "Оранжевое небо", — выхода на широкие экраны первого украинского приключенческого триллера "Штольня" ждешь с осторожностью — его предшественники подтвердили расхожую поговорку — "первый блин комом".
докладніше тут
"ПОМАРАНЧЕВЕ НЕБО" С КРАСНЫМ ОТТЕНКОМ
Чем больше думаешь о фильме "Помаранчеве небо", тем хуже себя чувствуешь. Очередной "первый украинский блокбастер" находится где-то в другой плоскости, нежели то, что принято называть искусством.
докладніше тут
ЖОРНОВА ІСТОРІЇ: 1937-1947
Події, що зображено у фільмі Юрія Іллєнко "Білий птах з чорною відзнакою" відбуваються у 1937-1947 роках у маленькому селі на Буковині і є настільки драматичні, що всьому тільки співчуваєш та розводиш руками: "Хай Бог милує, ну й час був — безпорадний". Час, коли потужно оберталися жорнова історії та мололи долі людей, сімей та навіть народів.
докладніше тут
ПТАШКИ НЕБЕЗПЕЧНІ
Навіть сучасному глядачеві, який вдосталь надивився всіляких спецефектів, агресивні пташки з фільму Альфреда Хічкока "Птахи" видаватимуться досить жахливими. Чому? Хічкок майстерно нагнітає відчуття неминучої небезпеки, яка невідомо звідки і як з'явилася.
докладніше тут
ЗНАЙОМСТВО В ПОЇЗДІ ТА ОБМІН ТРУПАМИ
Кожного вівторка в театральній залі Центру театрального мистецтва ім.Леся Курбаса письменники представляють свій найулюбленіший фільм. Андрій Курков вибрав фільм Альфреда Хічкока "Незнайомці в поїзді".
докладніше тут
БУРХЛИВЕ МОРЕ УСЕРЕДИНІ"
В основу фільму "Море усередині" Алехандро Аменабара покладені реальні події. Але він не залишає гнітючого враження, попри "нерадісний" сюжет. Тому що насправді фільм розповідає не про життя паралітика, а про свободу вибору.
докладніше тут
МІСТИЧНИЙ "ПІДЖАК"
У сучасному кінематографі містика посідає одне з ключових місць. Також не маємо жодних сумнівів, що "Піджак" не загубився в цьому досить численному натовпі паранормального та незвіданого.
докладніше тут
НА ЛОНДОНСЬКОМУ ДНІ
Стівен Фрірз, відомий усім "Небезпечними стосунками", у фільмі "Кальні принади" звертає увагу глядача на низи лондонського суспільства — притулок іммігрантів та нелегалів.
докладніше тут
"БОЧКА З ПОРОХОМ" Й КРАПЛЯ НАДІЇ
21 лютого письменниця Оксана Забужко представляла її улюблений кінофільм — картину сербського режисера Ґорана Паскалєвіча "Бочка з порохом". Задум проекту передбачає представлення відомими літераторами (наприклад, 28 лютого підхоплює естафету Андрій Курков) їх улюблених фільмів.
докладніше тут
ИМ ДАЖЕ НЕ НАДО КРЕСТОВ НА МОГИЛАХ…
Про що замислюєшся після перегляду фільму Олександра Атанесяна "Сволота"? Про сценарій, акторські роботи, трюкі, музику? Мабуть, найбільше за все — про характери, долі, про життя та про війну.
докладніше тут
можна подивитися тут
• Рената Літвінова. Володіти й належати (Рената Литвинова. Обладать и принадлежать). Автор: Ірина Цилик
• Париж, любов моя!
• Мадеінуса (Madeinusa), режисер Клаудія Льоса
• "Айсберг" (реж. Фіона Гордон, Домінік Абель, Бруно Ромі)
• Чорнобиль ТМ, театр "Арабески", Харків
• Orangelove, Алан Бадоєв
• Молодість 36, конкурсна програма повнометражних фільмів
• Молодість 36, конкурсна програма короткометражних фільмів
• Молодість 36, студентські фільми
• Андрій Жолдак "Гамлет.Сни" (вистава)
• Найближчими днями Київ прийматиме колектив традиційного японського танцю.
• Хепі Піпл, режисер Олександр Шапіро
• Лесная братва
• Опасные связи
Афера Стивена Гласса
• Злочин та каяття журналіста
Дебютний фільм режисера Біллі Рея "Афера Стівена Гласса".
Афера Стивена Гласса
• Злочин та каяття журналіста
Дебютний фільм режисера Біллі Рея "Афера Стівена Гласса".
Бархатная революция. Мужской сезон
• "Бархатная революция. Мужской сезон"
Российский боевик в американском стиле.
Белый шум
• Много шума из ничего
"Белый шум" — научно-популярная мистика.
Бессонница
• Надо больше спать…
"Бессонница" Кристофера Нолана.
• Білий птах з чорною відзнакою
Билет на поезд
• Человечности — зеленый свет
Фильм "Билет на поезд" Эрманно Олми, Аббаса Киаростами и Кена Лоача — детище 11 сентября в Нью-Йорке.
Близость
• Необычная "Близость"
Что может быть такого необычного в том, что весь фильм две пары влюбленных выясняют между собой отношения? Ответ в фильме "Близость".
Бойцовский клуб
• Дайте нам героев!
Нео и Тайлер: новые боги в фильмах "Матрица" и "Бойцовский клуб".
Босиком по мостовой
• "Я вижу то, чего не видишь ты…"
"Босиком по мостовой" — вдвоем и даже зимой.
Бочка з порохом
• "Бочка з порохом" й крапля надії
Що ж взяла для себе письменниця Оксана Забужко в "Бочці з порохом" Ґорана Паскалєвіча?
Братья Гримм
• заГРИММированные сказки
Сказка — ложь, да…
Брис Великолепный
• Tabula rasa серфера из Ниццы
Комедия "Брис Великолепный", или Сценарий party на Лазурном берегу.
Бродвей. Черное море
• Идея неигрового кино
Риторические фигуры Виталия Манского.
Весеннее метро
• На "Весеннем метро" — к свежести чувств
Необычный выход из обычного семейного кризиса.
Властелин кольца, Звездные войны
• Войны Кольца&Властелины Звезд
Каждая из саг содержит ловушку для прилежного зрителя или читателя.
Водитель для Веры
• Генеральская дочка и ее водитель
Возможно, Павел Чухрай хотел повторить головокружительный успех "Вора", с которым в некоторых местах "Водитель для Веры" довольно-таки схож.
Война миров
• Война миров за 72 дня
Версия Стивена Спилберга.
Время цыган
• Цыганская "одиссея"
"Время цыган" в фильме Эмира Кустурицы.
2 пропущенный звонок
• кейтая, звонки издающего…
"2 пропущенный звонок": ужасы сиквела.
Гарпастум
• Футбольный модерн
• Пара футбольных бутс
Гарри Поттер и Кубок Огня
• В четвертый раз, как в первый раз
"Гарри Поттер и Кубок Огня" — фильм эпизодов.
Генезис
• Откуда есть пошла жизнь
Фильм "Генезис" — рассказ о рае в эпоху экологического кризиса.
Глаз 2
• Лучше не смотреть
Философско-чернушный гибрид от братьев Пэнг "Глаз 2".
Гордість та упередження
• Справжнє англійське кіно
Фільм "Гордість та упередження " є доволі органічним, справжнім у найкращому розумінні.
Горілка-лимон
• "Горілка-лимон"
Сергій Проскурня: "Смак. Це перше, що виникає під час титрів..."
Горный хрусталь
• Made in Bavaria
Грязные прелести
Далекі вогні
• Ласкаво просимо до реальності
Сюжет фільму "Далекі вогні" режисера Ганса-Крістіана Шміда (Lichter, 2003) складається з 6 новел, пов'язаних між собою місцем дії — це польсько-німецький кордон.
9 рота
• В Афганистане… С водкой в стакане…
Фильм "9 рота" сработал — и как зрелище, и как патриотически-воспитательное произведение.
Дневной дозор
• "Денна варта": Чи варто дивитися?
Російсько-голівудська фантастика.
Дом летающих кинжалов
• "Шпионские страсти" по-китайски
в "Доме летающих кинжалов".
Дорогая Венди
• "Дорогая Венди"
Убийственно серьезный фильм в стиле вестерн.
Дракула Брэма Стокера
• Влад Цепеш по прозвищу "Дракула"
Дура
• Кассовая "Дура"
Субъективные заметки.
Желари
• Під маскою легкого жанру
Жизнь как чудо
• Жизнь как чудо
На Балканской войне Эмира Кустурицы.
Жмурки
• Жмурики
"Жмурки" Алексея Балабанова: привет из 90-х!
Заложник
• Заложник боевика
Только для поклонников Брюса Уиллиса.
Затоичи
• "Лишь с открытыми глазами я слепну"
"Затоичи", или Слепой массажист Такеши Китано.
• Зламані квіти, режисер Джім Джармуш
Инфекция
• Палата №6
Ужасная "Инфекция" распространяется.
Казанова
• Закоханий Казанова
Шведський режисер-нудяр Лассе Халльстрем ("Шоколад", "Незакінчене життя") створив фільм, який мусить утамувати спрагу романтики.
Капоте
• Холодная кровь
Трумен Капоте — писатель, герой фильма, текст.
Капризное облако
• Гротескный арбуз…
…на "Капризном облаке".
• Короткі зустрічі
Космос как предчувствие
• "Космос как предчувствие"
Туманная история Алексея Учителя.
Кровь и кости
• СКИТАНОние по мукам
"Кровь и кости" — японский фильм на европейский манер.
Легенда Зорро
• Zдорово!
"Легенда Зорро" возвращается и… побеждает!?
Любовь к собакам обязательна
• Кино не для кинологов
Мораль фильма "Любовь к собакам обязательна": в 40 лет жизнь только начинается.
• Малхолланд Драйв
Мандерлей
• Ведь без свободы гибнет человек?!..
Второй фильм "американской трагедии" Ларса фон Триера "Мандерлей" получился хуже "Догвилля".
Мастер и Маргарита
• Судьба его волнует зрителей…
18 декабря украинские телезрители увидели премьеру самого мистического романа Михаила Булгакова "Мастер и Маргарита".
Матрица
• Дайте нам героев!
Нео и Тайлер: новые боги в фильмах "Матрица" и "Бойцовский клуб".
Мое лето любви
• А девушки созрели
"Мое лето любви" на острове Лесбос.
Море внутри
На перехресті
• Нове українське кіно "На перехресті"
Короткометражний ігровий фільм Олекси Ома.
Набережная Орфевр, 36
• Набережная Орфевр, 36
Отпробуйте голливудское блюдо под французским соусом.
Настройщик
• Мягкое туше
"Настройщика" Киры Муратовой.
Не уходи
• Не уходи
"Мистическая любовная трагедия" от режиссера Серджио Кастелито.
Небо над Берлином
• "Небо над Берлином"
глазами Вима Вендерса.
Невеста седьмого неба
• Любовь на седьмом небе
Быт и бытие ненцев.
Недоверие
• Российский фильм с префиксом НЕДО-
Украинская премьера документальной работы Андрея Некрасова "Недоверие".
Незнайомці в поїзді
• Знайомство в поїзді та обмін трупами
Вибір Андрія Куркова — фільм Альфреда Хічкока "Незнайомці в поїзді".
Необратимость
• Вывернутые наизнанку
"Необратимость" Гаспара Ноэ.
Никто не узнает
• Черное-черное озеро
"Никто не узнает", но в Японии социальных проблем не меньше, чем у нас.
Новая Франция
• "Ой, Канадо, Канадочко…"
Фільм "Нова Франція" — це сага про кохання, вірність, честь та підлість.
Новые сказки братьев Гримм
• "Новые сказки братьев Гримм", или
Детям после шестнадцати.
Носферату: симфония ужаса
• Пир вампира
"Носферату: симфония ужаса" — год 1922-ой.
Остров
• Иллюзия рая
на "Острове" клонов в 2019 году.
Переводчица
• Не понимаю
"Переводчица" Сидни Поллака, Николь Кидман и Шона Пенна.
Пернатый спецназ
• "Пернатый спецназ", или
Голубь выходит на тропу войны.
Пиджак
Pi
• Irrational PIc
О, этот загадочный финал "Pi"!
• Помаранчеве небо
Поміж нами
• Свято поміж нами
Фільм молодшого сина Софі Лорен — Едоардо Понті.
Помни
• Верну на миг воспоминанье!
В фильме Криса Нолана "Помни" головоломка зрителю обеспечена.
Почуття
• Любовний коктейль по-французьки
Які вони, "Почуття" Ноемі Львівські.
Птицы
• Прорвемось!
Птицы
Пустота
• Абсурд и "Пустота" Винченцо Натали
С точки зрения экзистенциализма.
Путеводитель
• Киевские граффити
в "Путеводителе" Александра Шапиро.
Пыль
• О СВОИх2000…
…а также об авторах фильма "Пыль" все, что Вы хотели знать, но боялись спросить.
5 препятствий
• Повесть о совершенном человеке
"5 препятствий": киномикс Ларса фон Триера и Йоргена Лета.
Ромео должен умереть
• Шекспир под музыку хип-хопа
"Ромео должен умереть", или Бессмертный Ромео.
Сволочи
• Им даже не надо крестов на могилах…
Про що замислюєшся після перегляду фільму Олександра Атанесяна "Сволота"? Про сценарій, акторські роботи, трюкі, музику? Мабуть, більш за все — про характери, долі, про життя та про війну.
Сексуальная зависимость
• BillBoard как зеркало сексуальной революции
"Сексуальная зависимость": дебют 25-летнего боливийца Родриго Бельотта.
Софи Шоль: последние дни
• Made in Bavaria
Спритний Філіп
• Під маскою легкого жанру
Страна фантазий
• "Под небом голубым есть город золотой…"
Какой видится "Страна фантазий" корейским аниматорам?
Сумасшедшие гонки
• "Сумасшедшие гонки"
Лидирует "жук" Херби.
• Счастливое число Слевина
• Тачки
Тбилиси, Тбилиси
• "Тбилиси, Тбилиси"
Картина Левана Закареишвили была показана в Каннах в 2005 году.
Тень вампира
• Влад Цепеш по прозвищу "Дракула"
Телец
• Дядя Володя в Вишневом саду,
или Х/ф "Телец" Александра Сокурова.
Трио из Бельвилля
• Фильм не о том, или
О чём молчат герои "Трио из Бельвилля".
Усама
• Косичка, скакалка, паранджа…
Фильм афганского режиссера Сиддика Бармака "Усама".
Фантастическая четверка
• For Fans
"Фантастической четверки".
Хроники Нарнии
• Хроники шкафа
В последний уик-энд 2005 года на экраны страны вышел фильм, созданный по мотивам книги Клайва Льюиса "Хроники Нарнии".
Цикута
• Послевкусие "Цикуты" Александра Шапиро…
…это запрет к широкому прокату в Украине.
Частные хроники
• Идея неигрового кино
Риторические фигуры Виталия Манского.
Че Гевара: Дневники мотоциклиста
• "Че Гевара: Дневники мотоциклиста"
Че-ловечный фильм о вечном революционере.
Человек, которого не было
• Что ты за человек?
"Человек, которого не было" — Джоэла Коэна.
Чикаго
• All that Jazz
Вечно веселый мьюзикл "Чикаго".
Штольня
• Міністерство культури України та український трилер "Штольня"
Репортаж з прес-конференціїї від "Артхаус трафік".
Юрій Косін. Архітектор миті
• Вертикаль часу
"Крайне удачно. Очень успешно…"
• "Крайне удачно. Очень успешно…"
Интервью с генеральным продюсером Кинорынка "Молодость" Андреем Ризоль.
• Цензура у кіно
Фахівців кіногалузі коментують практику заборони фільмів у сучасній Україні.
Product placement
• Product placement — дело сложное...
А какой торговой марке отдает предпочтение Ваш киногерой?
Vaterland. Мисливський щоденник
• Під маскою легкого жанру
• Право на право
• Ключа до кохання немає
І знову п'єса (і вистава) про вічне — п'єса канадського драматурга Кароль Фрешет "Жан і Беатріса" в постановці Київського театру "Ательє 16" під назвою "Ключа немає".
• Три історії кохання Казанови
В основу вистави "Казанова" у виконанні театральної трупи "Ательє 16" (режисер — Ігор Талалаєвський) покладені драматичні твори Марини Цвєтаєвої.
• Чекання, тривалістю у вічність
Своє бачення п'єси "Чекаючи на Годо" С.Беккета продемонстрували литовський режисер Лінас Зайкаускас і театральна трупа "Ательє 16".
• "Скляний Звіринець". Пошуки сенсу у двох діях
Постановка Київського театру "Ательє 16", режисер — Ігор Талалаєвський.
• Елена Образцова: "Бог избавил меня от зависти…"
Интервью с оперной дивой.
• Вистава для тих, кому за 30
Ежен Йонеско "Стільці" в інтерпретації Д.Ц.Т.Д. + інтерв'ю з режисером та актрисою Ларисою Паріс.
• Три сестры военных лет
Малоизвестные страницы юности великого российского артиста Кирилла Лаврова — дебют в деревенском клубе на Вятке.
• Чорна драма
"Роберто Зукко" — остання п'єса Бернара Марі Кольтес, Режисер Дмитро Богомазов.
• "Белая ворона", или
Краткий очерк о революциях, девственницах и киевских антрепризах.
• "Весь Шекспир — за один вечер", или
Спектакль-микс от Виталия Малахова.
• "Приховане кохання", или Нестареющая "Элоиза"
Пьеса Эрика Эммануэля Шмидта "Загадочные вариации" в интерпретации Алексея Кужельного.
• "Весь этот маскерад…" 3
Драма Лермонтова как драма бесовщины. Интерпретация.
• Корейська намистинка
Попри всю екзотику того, що відбувалося на сцені, справжня "східність" відчувалася в іншому.
• Три сестры и две женщины
В Киеве игрались немецкий спектакль "К трем сестрам" и литовский "Шелк".
• "Весь этот маскерад…"
Лермонтов по прозвищу Маешка в анекдотах.
• "Крок до самих себе..."
Вистава "Палімпсест" за віршами та листами Василя Стуса: розмова з актрисою.
• "Весь этот маскерад…"
• Отец и сын, или Все его сыновья |
Повна карта розділів:
Арт: 1 2
Книжки: 1 2 3 4 5 6 7
Кіно та театр: 1 2 3 4 5
Музика: 1
Цікаве: 1
|
|
Євген ПОВЄТКІН, Київ.
Березень 27, 2006 р., понеділок.
14 березня 2006 року Центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса і тележурналіст Станіслав Сукненко продовжили серію показів із циклу "Кіноромани".
Нагадаємо, задум "Кінороманів полягає в тому, що кожного вівторка протягом лютого та березня до театральної зали Центру театрального мистецтва приходить один із відомих українських літераторів, представляє свій улюблений фільм, переглядає його разом з глядачами в залі і бере участь в його обговоренні після сеансу.
Цього разу пан Станіслав повідомив про задум надати "Кінороманам" нової якості, а саме видати за матеріалами зустрічей книгу з відеододатком, що міститиме записи представлень та обговорень. Це трохи додало складностей черговій гості проекту письменниці Ірен Роздобудько, бо тепер вона мусила говорити не просто так, а із справжнім "телевізійним" мікрофоном. Що, втім, не завадило пані Ірен з великим емоційним запалом розповісти про свої стосунки із кіно, починаючи від дитячої мрії стати актрисою, й навіть прочитати оповідання про це, й звичайно ж, представити свій улюблений фільм — "Короткі зустрічі", дебютний фільм режисера Кіри Муратової.
 |
Кіра Муратова і Ніна Русланова під час фільмування "Коротких зустрічей". Фото з книги Любомира Госейка "Історія українського кінематографа", що вийшла минулого року у видавництві "Кіно-коло".
|
Ірен Роздобудько також розповіла про свій досвід занурення в кіно (й потім — утечі, так би мовити, з кінопростору) під час роботи демонстратором відеосалону в донецькому кінотеатрі ім. Т. Шевченка. Тоді вона отримала змогу дивитися один із своїх улюблених фільмів — "Фанфан-тюльпан" із Жаном Маре у головній ролі — раз за разом протягом декількох днів, але, як вона зізналася, вистачило її тільки на п'ять переглядів. А скінчилося це, за словами самої пані Ірен, "злочином" — вона йшла на ті півтори години, поки йшов фільм, кудись у своїх справах, тихенько замкнувши у салоні глядачів (щоб не вкрали відеомагнітофон).
Ця історія для мене особисто ілюструє думку, яка вже давно існує серед мистецтвознавців (я чув її від польського теоретика сучасного мистецтва Ричарда Клюшчинського під час його лекцій в Києві) про кардинальну відмінність між кіно та відео. Кінематограф вважається останнім "картинним" медіа, тобто таким, який можна розкласти на окремі кадри-картини. З відеофільмом цього зробити не вийде — там уже інша технологія отримання зображення.
А ще важко не погодитися із цим, якщо порівняти досвід відеодемонстрації пані Ірен та показом кінофільмів, яким займалися мої батьки-кіномеханіки в час мого дитинства та юності. Відеомагнітофон перетворив показ фільму з майже виробничого процесу на побутовий: вставляєш касету (а нині — DVD-диск), натискаєш кнопку — і все! А працю кіномеханіка можна порівнювати із працею робітника на заводі (Ірен Роздобудько, до речі, працювала колись на заводі — металургійному) — серед гуркоту й гудіння слідкувати насамперед за роботою техніки: заряджати плівку, вчасно переключати показ з одного кіноапарату на інший, носити важкі коробки, а ще — нескінченні перемотування кінострічки...
Тому-то, наприклад, мої батьки могли зрозуміти зміст фільмів, які вони демонстрували, тільки коли бачили їх по телевізору. "Короткі зустрічі" Кіри Муратової — це ще "те" кіно, це дев'ять чи десять частин-рулонів у круглих блискучих бляшанках, складених у важку металічну коробку, що нагадує відро із кришкою. І коробка ця лежала довгі роки на полиці кіносховища, а коли настав час відкрити її, то з'ясувалося, що фільму, як книжці відомого зарубіжного автора, для знайомства із своїм глядачем потрібен свого роду переклад — на формат відео.
Переклад, звичайно, неможливий без втрат, проте "Коротким зустрічам" пощастило. Коробками з іншими фільмами, знятими в ті роки, в тому числі й тими, що, на відміну від картини Кіри Муратової, багато показували тоді в кінотеатрах, нині вже мало хто цікавиться...
"Короткі зустрічі" навіть для тих, хто побачив фільм уперше — це спогад. Спогад про зовсім інше життя, яким жили колись, і яке так міцно пов'язане із нашим сьогоденням. На екрані явлено вічні цінності (до речі, на відміну від значної частину тодішньої української радянської кінопродукції, яка була присвячена цінностям, скажімо так, минущим) — свободу, особистість та її становлення, життя (і наповнення його смислом), спілкування між людьми, любов і зрештою — світ, в якому всі живуть.
Але наповнення цих категорій тоді було зовсім іншим, приблизно так, як і змінилася форма й формат самого кінематографа. Свобода тоді означала бути подалі від начальства, мала форму романтики і професії геолога і виглядала у фільмі Кіри Муратової як бородань Максим, роль якого виконує молодий Володимир Висоцький.
Він — особистість, причому вже остаточно сформована й незмінна, принаймні в картині немає нічого такого, що могло б спокусити його покинути вільне мандрівне життя — ні віддана любов Валентини (в її ролі сама Кіра Муратова), ні молодість і краса Наді (акторський дебют Ніни Русланової). Гроші ж не надто його цікавлять, за його словами, він і так має їх удосталь, куди б не приїхав — "виписую зразу сто рублів — і присилають".
В обох жіночих образів немає цієї усталеності, але природа змін їх душевного стану різна. У Валентини це ненастанне вагання між власним світовідчуттям та громадською роллю, яке роз'їдає цілісність її особистості. "Мити чи не мити?" — сперечаються дві частини її Я вже в пролозі фільму. І вирішення цієї суперечки — компроміс: мити сама не буду, найму хатню робітницю, вона вимиє. Тобто пapaфраз гамлетівського питання, яке передбачає відповідь "так" або "ні", вирішується "і не те, щоби так, і не те, щоби ні"... Неминучий наслідок такого компромісного існування — втрата глибини і повноти переживання власного буття, здатності осмислити його, ставити й відповідати на питання до самої себе, інколи незручні.
Валентина протягом фільму готується до якоїсь виробничої наради і постійно повторює початок своєї промови із запитанням: "чому так багато говориться про впровадження науки в сільському господарстві, але нічого для цього не робиться?", навіть на магнітофон ці слова записує. Та відповіді немає, є намагання уникнути її та й узагалі обговорення теми, і відтак саме запитання стає нещирим, в ньому немає зацікавленості. Далі ми бачимо, що у Валентини вже виробилася звичка ставити запитання і не чути відповіді на них, наприклад, до Наді — чи хотіла б вона піти працювати на фабрику, чи до майбутніх мешканців будинку — чи потрібна їм вода в крані. Її стосунки з Максимом — теж компроміс, замість любові та взаєморозуміння, або, навпаки, припинення стосунків — не надто обтяжливі "короткі зустрічі". Надю ж такий "напівформат" не влаштовує, вона сама вирішує йти на пошуки людини, в яку закохана — і сама йде від неї.
Картина розповідає насамперед про особисте життя, про долю та кохання, проте це не мелодрама, в ній любовний трикутник так і "не склався". Інтрига б зав'язалася тоді, коли кожен з героїв намагався з'ясувати для себе, ким є для нього інші дві "сторони трикутника", розбирався у своїх почуттях до них і потім намагався ті почуття висловити. Натомість кожен з них копирсається у самому собі, намагається зрозуміти, ким він є. Самоусвідомлення й особиста відповідальність — це рідкісні риси і в час зйомок "Коротких зустрічей", і нині.
До речі, про це пише Ірен Роздобудько у щойно виданому видавництвом "Фоліо" романі "Дванадцять, або Виховання жінки в умовах, непридатних до життя". Його головна героїня гостро відчуває тотальне знеособленння й безвідповідальність сучасного світу у формі гіпертрофованого особистого сорому за все, що відбувається навколо й до чого вона мимоволі причетна, бо живе в людській спільноті. Можливо, щось подібне відчувала Надя з "Коротких зустрічей", коли йшла від Валентини...
Наостанок ще хочеться трохи поговорити про унікальний світ, явлений у "Коротких зустрічах". Таких речей сьогодні вже майже немає, і справа далеко не тільки в тому, що перукарні, буфети, контори, квартири й вулиці нині виглядають не так. Речі Кіра Муратова примудрилася показати майже так, як вони є — натомість сьогодні світ довкола нас перевантажений технологіями та рекламою. Навпаки, в одному з епізодів фільму невідомо звідки взята рекламна листівка коньяка "Хенессі" (який, до речі, рекламується й продається в наші дні й для нас є чимось набагато конкретнішим, ніж для муратовських героїв) є просто гарним жіночим фотопортретом і картинкою зовсім з іншого життя. А фінальну сцену, коли б її зняти на сучасну кольорову плівку й показати окремо від усього фільму, теперішній глядач без вагань відніс би до реклами вина, але якщо бути вповні зануреним в атмосферу картини, це ніколи не спаде на думку. Натюрморт на столі — це намагання залишити свою присутність навіть там, звідки ти йдеш назовсім...
Статтю про фільм Кіри Маратової "Ладнач" можна прочитати тут.
|
